Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Первісно вживалося слово направлєніє ( <g/> церковнослов <g/> .
doc#9 1862 року в « <g/> Вечерницях <g/> » з'явилося слово напрямок <g/> , створене Кс <g/> .
doc#9 Климковичем <g/> ; І. Верхратський <g/> , відкинувши від цього слова наросток -ок <g/> , зробив цілком нормальне тепер слово напрямxxx <g/> .
doc#9 Яскравий приклад цього є слово прошу з широким діяпазоном його значень від справжньої просьби до не дуже охочого дозволу з одного боку і до визнання недочування з другого <g/> .
doc#9 Можливо <g/> , що з Галичини прийшло і слово лишеxxxi <g/> , яке теж має виразну емоційність <g/> , подеколи виразнішу від синонімічного тільки ( <g/> яке в Галичині вживається частіше в значенні протиставного сполучника із значенням нім <g/> .
doc#9 Іноді це <g/> , видно <g/> , відчував і сам І. Нечуй-Левицький <g/> ; чи не з цих причин він у « <g/> Кривому дзеркалі української мови <g/> » заступником слова перешкода подав завада <g/> , тоді як у « <g/> Сьогочасній часописній мові на Україні <g/> » в цій ролі фігурувало слово притичина <g/> .
doc#9 Іноді І. Нечуй-Левицький пропонує явні русизми ( <g/> взрив замість вибух <g/> ) <g/> , а особливо цікаві ті випадки <g/> , де він замість того слова <g/> , яке вважає за галицьке <g/> , пропонує сам якраз галицьке слово ( <g/> добуток <g/> , стосунки <g/> , почасти назвище <g/> ) <g/> .
doc#9 овощи <g/> ) <g/> , кип'яток ( <g/> « <g/> Прикре слово пекло ворога <g/> , як кип'яток <g/> » — Ч. 150 <g/> ; рос <g/> .
doc#9 Яскравий приклад на це — слово уряд <g/> .
doc#9 У словниках Б. Грінченка і Г. Голоскевича це слово має тільки накореневий наголос <g/> : уряд <g/> .
doc#9 Великоукраїнський наголос вигода зв'язаний зі значенням зиску <g/> , користи <g/> ; Галичина <g/> , що знає це слово зі значенням зручности <g/> , побутових улаштовань у квартирі <g/> , вживає його з накореневим наголосом <g/> .
doc#9 А серед цих говірок найбільше значення мала <g/> , найвпливовіше слово говорила саме Галичина <g/> .
doc#9 Сила оголосила українське слово поза законом у підросійській Україні <g/> .
doc#10 Фактично вони дали <g/> , особливо в другом й третьому томі <g/> , український синонімічно-фразеологічний словник <g/> , тільки що впровідне слово було російське <g/> .
doc#10 Але він спромігся також сказати вирішальне слово в українській діалектології і в її складному питанні ґенезі української мови <g/> , дарма що опрацюванню цих проблем він зміг через обставини свого життя присвятити ледве яких п'ять років <g/> .
doc#10 <p> На закінчення цього розділу варт вказати ще на те <g/> , що в деяких окремих питаннях історії української мови Ганцову вдалося <g/> , не присвячувавши їм монографій <g/> , сказати важливе слово <g/> .
doc#10 Якби українські мовознавці реалізували цю програму Курило <g/> , то вони справді сказали б першими нове слово в цій царині в слов'янському світі22 <g/> ) <g/> . </p>
doc#11 Даймо краще слово нашій другій інтермедії <g/> .
doc#12 <p> Цих змін не відбувається <g/> , коли слово твориться від менше вживаних власних назв чужого походження <g/> , напр <g/> .
doc#12 , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> , виходить <g/> , правда <g/> , навпаки <g/> , проте <g/> , а втім <g/> , загалом <g/> , власне <g/> , наприклад <g/> , крім того <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> , взагалі беручи <g/> , між іншим <g/> , нівроку тощо <g/> , коли ці слова виступають як вставні <g/> , напр <g/> .