Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Ефект від поєднання загального з загальним <g/> , що витворюється при організації слів у речення <g/> , саме і полягає в віднесенні до конкретного <g/> .
doc#15 Суть їх у тому <g/> , що загальні поняття приписуються за ознакою існування конкретним предметам при чому приписуються так <g/> , що вони <g/> , ці предмети <g/> , існують саме <g/> , як ці загальні поняття <g/> , а не інакше <g/> .
doc#15 Таким чином подібний називний відмінок не можна назвати просто словом - він по-своєму навіть протилежний слову - і тому зрозуміла ( <g/> але неприйнятна <g/> ) спроба Пєшковського назвати його реченням <g/> ; з другого боку абсолютно ясно <g/> , що це не речення і саме відчуттям цього пояснюється те <g/> , що переважна більшість дослідників не визнала його реченням <g/> . </p>
doc#16 <p> І тут ще одне типове непорозуміння <g/> : як аргумент правоти Донцова виставляється те <g/> , що саме на нього нападає найбільше большевицька преса <g/> .
doc#16 І нападають вони звичайно в двох випадках <g/> : або тоді <g/> , коли замовчати ніяк не можна <g/> , або тоді <g/> , коли з усіх ворогів це <g/> , на їхню думку <g/> , саме той <g/> , який найлегше дає себе скомпромітувати <g/> .
doc#16 Те саме з Шевченком <g/> , який мріяв про суспільство рівних людей <g/> , про суспільство-родину <g/> , де « <g/> врага не буде супостата <g/> , а буде син і буде мати <g/> , і будуть люди на землі <g/> » <g/> , — а Донцов робить з нього ненависника і мальтретанта « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , з яких Донцов хоче зробити об'єкт зневаги й глуму <g/> .
doc#16 Концепцію сучасного етапу розвитку українства дає ідея МУРу <g/> , і саме цим треба пояснити активність <g/> , темпераментність і запеклість нападів Донцова і інших вісниківців на МУР <g/> , як ми могли переконатися на підставі листа Донцова до Уласа Самчука <g/> .
doc#16 Але не можна заперечити <g/> , що в житті на Україні прищепилося саме таке розуміння слова націоналізм <g/> .
doc#16 Одначе саме та характеристика « <g/> людини маси <g/> » <g/> , яку дає Ортеґа-і-Ґассет <g/> , цілковито стосується до самого Донцова як публіциста <g/> .
doc#16 Але саме так на практиці поводиться масова людина <g/> , коли вона говорить <g/> , доповідає або пише <g/> » ( <g/> с. 47 <g/> ) <g/> ; « <g/> Але масова людина почувала б себе пропащою <g/> , якби занурилася в дискусії <g/> , тому вона інстинктивно цурається визнати цю об'єктивну інстанцію <g/> » ( <g/> с. 48 <g/> ) <g/> ; « <g/> Суспільний провід захоплює людина <g/> , яку засади культури лишають холодною <g/> » ( <g/> с. 53 <g/> ) <g/> ; « <g/> І такими стають усі масові рухи <g/> , що в своїй однобічності заводять кулачний бій з тією чи тією частиною минулого <g/> , замість того <g/> , щоб поступово сприйняти все минуле <g/> » ( <g/> с. 62 <g/> ;
doc#16 І саме тому воно не могло бути довговічне <g/> .
doc#16 Воно оголосило нещадну війну психологічному типові малороса <g/> , і хоч цей тип ще існує ( <g/> великою мірою саме завдяки слабостям і хибам вісниківства <g/> ) <g/> , але роля його стала виразно третьорядною <g/> .
doc#16 Він не може збагнути <g/> , що це рух вперед <g/> , що це величезний стриб вгору і що це він <g/> , Донцов <g/> , і саме він із своїм охвістям хоче стягнути рух назад <g/> .
doc#17 Думаємо <g/> , що така надзвичайна тривалість готування « <g/> Народнього Малахія <g/> » пояснювалася передусім саме бажанням Курбаса дати цього разу не режисерську виставу <g/> , а акторсько-режисерську <g/> , виставу <g/> , де вільно виявлялися б усі акторські індивідуальності <g/> , хоч і в межах єдиного режисерського пляну <g/> . </p>
doc#17 <p> І саме тому « <g/> Народній Малахій <g/> » у « <g/> Березолі <g/> » був найменш цілісною виставою <g/> .
doc#18 Подруге <g/> , паралелізм діє сильніше тоді <g/> , коли він частковий і руйнується саме в ту хвилину <g/> , коли він міг би перейти в автоматизм <g/> .
doc#18 Промінний оптимізм Прологу вмотивований саме поразкою давнішого <g/> , « <g/> незрячого <g/> » оптимізму Мойсея і мужньою резиґнацією кінця поеми <g/> .
doc#19 Те саме зустрічаємо і в інших творах на цю тему <g/> .
doc#22 Невже ж і оповідання Коцюбинського про те саме <g/> ?
doc#24 І при всій своїй суперечності людські вчинки саме в творчості знаходять свою діялектичну єдність <g/> .