Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Сорокатисячний наклад правил розійшовся до кінця 1921 р. ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1921 р. <g/> , 19 <g/> ; Огієнко 13 <g/> ; Багмет 130 <g/> ) <g/> .
doc#72 Хоч технічна база її видавництва не була ще належною <g/> , Академія протягом 1925 року видала 46 книжок ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1926 р. <g/> , 5 <g/> , 11 <g/> ) <g/> , число видань зросло до 75 в 1926 році ( <g/> там таки <g/> , 125 і далі <g/> ) <g/> , до 93 в 1927 р. ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1927 р. <g/> , 15 <g/> ) <g/> , лишилося на рік незмінним <g/> : 90 у 1928 р. і підскочило до 136 в 1929 р. ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 3336 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> За зразок тодішньої літературної мови можуть правити два тут подані уривки з тижневиків “ <g/> Хліборобська правда <g/> ” ( <g/> з 6 лютого 1938 р. <g/> ) ( <g/> фотокопії у <g/> : Квітковський 648 <g/> , 653 <g/> ) <g/> .
doc#65 Лільченко і Вадімов вислали кореспонденцію про український націоналізм <g/> , який нібито безперешкодно розпаношувався в українських музеях ( <g/> “ <g/> Правда " <g/> , 25 вересня 1937 р. <g/> ) <g/> , а далі вони виявили цей таки націоналізм у київській опері ( <g/> “ <g/> Правда ” <g/> , 4 січня 1938 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 Внаслідок такого стану поляки <g/> , використовуючи вигідну для них куріяльну систему виборів <g/> , добилися законів <g/> , які охороняли їхні інтереси <g/> , а саме <g/> : установили польську мову як мову освітніх установ та судівництва ( <g/> місцевий закон 1868 р. <g/> ) <g/> , а трохи згодом як мову інших адміністративних інституцій ( <g/> Dareste 430 <g/> ) <g/> .
doc#72 Лільченко й Вадімов вислали кореспонденцію про український націоналізм <g/> , який нібито безперешкодно розпаношувався в українських музеях ( <g/> “ <g/> Правда <g/> ” <g/> , 25 вересня 1937 р. <g/> ) <g/> , а далі вони виявили цей таки націоналізм у київській опері ( <g/> “ <g/> Правда <g/> ” <g/> , 4 січня 1938 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 Не менше важливо <g/> , що начальником шкільної адміністрації був чех <g/> , спершу Йозеф Пешек ( <g/> до 1924 р. <g/> ) <g/> , а по ньому Йозеф Шімек <g/> .
doc#55 Це малі метелики під маркою новопосталої Академії Наук — 17 травня 1919 р. ( <g/> перевидання 12 липня і 29 листопада 1920 р. <g/> ) <g/> , але подробиці складання й затвердження їх потребували б докладнішого вивчення і з'ясування <g/> , які особи стояли за офіційними посиланнями на Академію <g/> , зокрема <g/> , яка була роля Ів <g/> .
doc#71 , Граб'янчин 1854 р. <g/> ) <g/> , але її співробітники <g/> , звісна річ <g/> , запізнавалися з ними раніше <g/> .
doc#12 : „В той день <g/> , з якого ми починаємо наше оповідання ( <g/> 6. лютого 1648 р. <g/> ) <g/> , в Несвічу було повно гостей“ ( <g/> Орест Левицький <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> В “ <g/> Карпатської правди <g/> ” знайшлися послідовники <g/> : соціял-демократична газета “ <g/> Вперед <g/> ” ( <g/> з 1926 р. <g/> ) <g/> , тижневик “ <g/> Свобода <g/> ” <g/> , орган християнсько-народної партії ( <g/> з 1930 р. <g/> ) <g/> , деякі літературні публікації ( <g/> Штець 58 і далі <g/> ; Tichy 125 і далі <g/> ) <g/> .
doc#31 Уже з приїздом Постишева українізація фактично припинилася ( <g/> формально про українізацію згадували до 1937 р. <g/> ) <g/> , й почала шаліти нестримна й безоглядна русифікація <g/> .
doc#72 Виняток становить короткий час російської окупації Галичини за Першої світової війни ( <g/> від осени 1914 до весни 1915 р. <g/> ) та першої окупації Буковини ( <g/> вересень 1914 р. — червень 1915 р. <g/> ) <g/> , коли всі українські політичні й культурні організації розгромлено <g/> , численних представників інтеліґенції переслідувано й депортовано <g/> , а українську мову в громадському житті фактично заборонено <g/> .
doc#81 Він був на одинадцять років старший від неї ( <g/> народився 1883 р. <g/> ) <g/> , науковець <g/> , і не диво <g/> , що це були книжки <g/> , переважно українські <g/> .
doc#71 <p> Про літературну мову українських земель <g/> , що перебували під литовською зверхністю ( <g/> приблизно з 1340 до 1569 р. <g/> ) <g/> , небагато можна сказати <g/> .
doc#9 , як відомо <g/> , скасовано вже 1932 р. <g/> ) <g/> , ні тим більше у вимові і лишаються там тільки ріа desiderata <g/> , які в теперішніх обставинах здійснитися не можуть <g/> . </p>
doc#72 статтю Раїси Мороз у журналі “ <g/> Сучасність <g/> ” за грудень 1980 р. <g/> ) <g/> , німці <g/> , болгари та інші <g/> , тут не заторкнено <g/> , хоч це могло б кинути додаткове світло на розвиток української мови <g/> , бо деколи мови меншин чіткіше віддзеркалюють сутні риси й коливання мовної політики панівної нації <g/> .
doc#71 <p> Перші збори Центральної Ради ( <g/> 25 червня 1917 р. <g/> ) <g/> , поза досить невизначеною програмою щодо національної автономії <g/> , вимагають <g/> , щоб “ <g/> певна частина грошей <g/> , які збираються в Центральну Казну з нашого народу <g/> , була віддана нам <g/> , представникам цього народу <g/> , на національно-культурні потреби його <g/> ” [ <g/> повний текст див <g/> .
doc#72 У Винниченковому щоденнику знаходимо “ <g/> я до всього відношуся <g/> ” ( <g/> не <g/> : ставлюся <g/> , 1911 р. <g/> ) <g/> , спосібні ( <g/> не <g/> : здібні <g/> , 1914 р. <g/> ) <g/> , предсідатель ( <g/> не <g/> : голова <g/> , 1914 <g/> , 1915 <g/> , ст <g/> .
doc#72 Але на цей час Західне Закарпаття було вже окуповане чехо-словацьким військом ( <g/> з 15 січня 1919 р. <g/> ) <g/> , південносхідна частина країни румунською армією <g/> , а в центральній ще трималися угорці <g/> .