Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , при однорядних членах речення може систематично повторюватися і ( <g/> »Що вже той кінь виробляв <g/> !
doc#40 , при дієслові торгувати <g/> : « <g/> Винами торгував <g/> , а наливок і не було в його ніколи <g/> » ( <g/> Свид <g/> .
doc#40 , при нагоді — принагідний <g/> , понад хмарами — понадхмарний <g/> , після війни — післявоєнний <g/> , між державами — міждержавний <g/> .
doc#52 Інша дрібна згадка про них на с. 403 <g/> , при чому автор умиває руки <g/> , що говорить — ніби позитивно — про таких « <g/> харцизів <g/> » <g/> .
doc#40 Складеним підметом називаємо підмет <g/> , що виражається називним відмінком імени у зв'язку з залежною від нього іншою граматичною формою або <g/> , при відсутності першого <g/> , самою останньою <g/> .
doc#81 Поділяли ми тільки захват поезією Антонича <g/> , при чому дядя Вася знов підносив його перші <g/> , не політизовані збірики над пізнішими <g/> . </p>
doc#40 З другого боку <g/> , при деяких дієсловах іменники існують тільки з нульовим наростком <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Тому теперішній час дуже охоче використовується <g/> , з одного боку <g/> , при розповіді про минулі події <g/> , коли мовець так конкретно уявляє їх собі <g/> , ніби наочно бачить <g/> , і так наочно <g/> , в теперішності <g/> , і ставить їх перед очі слухача <g/> , напр <g/> .
doc#52 Це життя людей <g/> , що з усієї сили намагаються утриматися на Богом призначеному їм рівні <g/> , що на такій маленькій і тісній території <g/> , в такому бруді <g/> , при такому страшному процесі знеосіблення й нівеляції примудряються жити <g/> , як люди <g/> .
doc#24 <p> IV </p><p> Містерія при всій крихкості своєї будови <g/> , при всій сповненості її ніби сторонніми тілами <g/> , вставками <g/> , доважками тощо <g/> , при всій своїй мозаїчності 1 <g/> , все таки тримає це все не тільки на нитці внутрішньо-ідейної <g/> , а й на нитці зовнішньо-сюжетної єдности <g/> .
doc#92 не бачив нічого <g/> , що підтримало б їх <g/> , і що він <g/> , Булаховський <g/> , при цій нагоді передав Вам свої добрі побажання <g/> » <g/> . </p><p> І <g/> , нарешті <g/> , сам Якобсон
doc#72 Російськомовні вищі школи залишалися <g/> , як були <g/> , при них лише відкривали катедри українознавства <g/> ; одночасно засновано українськомовні вищі навчальні заклади <g/> : університет ( <g/> неповний <g/> ) в Кам'янці-Подільському <g/> , що мав близько тисячі студентів <g/> ; зародок університету в Полтаві ( <g/> історично-філологічний факультет <g/> ) <g/> , приблизно 200 студентів <g/> ; Народній університет у Києві реорганізовано в Український державний університет ( <g/> коло трьох тисяч студентів — Дорошенко 2 <g/> , 349 <g/> , 356 <g/> , 360 <g/> ) <g/> .
doc#15 ( <g/> О. Гончар <g/> ) </p><p> Щоправда <g/> , втраті предикативности прикметниками ( <g/> довгі <g/> , шкарубкі <g/> , зігнені <g/> ) сприяє тут і перелічувальний характер викладу <g/> , при якому окремі речення легко сприймаються як ізольовані члени ряду означень <g/> .
doc#10 Одначе вдосконалення фонетичних спостережень над говіркою тут відбувається тільки в напрямі якнайбільшої концентрації з'ваги на деталях і відтінках різних індивідуальних вимов <g/> , при чому фонематичне не відрізняється від комбінаторного <g/> , загальне — він індивідуального <g/> , типове від випадкового <g/> .
doc#40 Під наголосом він панує неподільно <g/> : під наголосом завжди пишеться літера <g/> , що відповідає вимові <g/> , при чому письмо точно відбиває чергування звуків <g/> , напр <g/> .
doc#72 У резолюціях пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 22 червня знаходимо такі вимоги <g/> : “ <g/> В аґітроботі на селі користуватися переважно українською мовою <g/> : у виступах <g/> , при організації курсів-з'їздів <g/> , виданні листівок <g/> , стінних газет <g/> , кіноплякатів <g/> , в роботі шефів на селі і т.д.” <g/> ; “ <g/> В губкомівських журналах матеріяли <g/> , що стосуються до роботи на селі <g/> , як офіціяльні <g/> , так і статейні <g/> , давати українською мовою <g/> ” ( <g/> “ <g/> Культурне будівництво <g/> ” 231 і далі <g/> ; підкреслення мої <g/> .
doc#74 У резолюціях пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 22 червня знаходимо такі вимоги <g/> : « <g/> В аґітроботі на селі користуватися переважно українською мовою <g/> : у виступах <g/> , при організації курсів - з'їздів <g/> , виданні листівок <g/> , стінних газет <g/> , кіноплякатів <g/> , в роботі шефів на селі і т. д.» <g/> ; « <g/> В губкомівських журналах матеріяли <g/> , що стосуються до роботи на селі <g/> , як офіціяльні <g/> , так і статтейні <g/> , давати українською мовою <g/> » <g/> , [ <g/> 23 <g/> ] з чого ясно випливає <g/> , що в партійному житті <g/> , поза контактами з селом <g/> , послуговуватимуться російською мовою <g/> , як і давніше <g/> . </p>
doc#9 <p> Ще численніші матеріяли можна наводити з побутової лексики в тому широкому розумінні <g/> , якого ми надавали цьому поняттю вище <g/> , при аналізі мови П. Куліша і М. Старицького <g/> . </p>
doc#15 , прирівнює їх до питань типу " <g/> праворуч чи ліворуч <g/> " і вважає <g/> , що в подібних випадках ситуація являється психологічним суб'єктом ( <g/> виявленню її допомагають жести <g/> ) <g/> , так що ці речення <g/> , як і всякі <g/> , при будь-яких обставинах ( <g/> unter allen Umständen <g/> ) двоелементні <g/> . </p>
doc#15 <p> У двох учених <g/> , які на довгий час визначили багато чого в розвитку синтакси в Німеччині своїми теоретичними настановами і почасти практичним їх застосуванням - у Г. Павля і В. Вундта <g/> , при всій протилежності їх загального підходу <g/> , ми однаково знайдемо незнання ( <g/> або невизнання <g/> ) називного речення як категорії <g/> .