Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Приросток зне- <g/> , вживаний при дієсловах <g/> , утворених від іменників — назв прикмет <g/> , означає втрату предметом ознаки <g/> , поданої в корені дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> ; при дієсловах доконаного виду ці сполучники й сполучні слова показують <g/> , що дія підрядного речення передує дії головного речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) орудний відмінок </p><p> Орудний — відмінок <g/> , що має при дієсловах найбільше різних функцій <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 — надія життя = надія на життя <g/> ) <g/> ; якщо ж написати це речення з комою <g/> : « <g/> Я пронесу життя <g/> , надію моїм окривдженим синам« <g/> , то життя і надія сприймемо як однорядні об'єкти при дієслові пронесу <g/> .
doc#40 , при дієслові торгувати <g/> : « <g/> Винами торгував <g/> , а наливок і не було в його ніколи <g/> » ( <g/> Свид <g/> .
doc#40 <p> Узагальненої особовости можна досягти відкиненням під- мета-займенника при дієслові-присудку будь-якої особи <g/> , напр <g/> .
doc#81 З них виходить <g/> , що при евакуації Києва совєтами Петрова вивезли до Уфи разом з іншими академіками й професорами <g/> , але <g/> , за кілька місяців <g/> , його мобілізували на ролю військового перекладача й послали на фронт <g/> .
doc#81 <p> Але в тогочасних обставинах « <g/> Просвіта <g/> » мусіла взяти на себе турботу про втримання своїх членів при житті <g/> .
doc#40 Прийменник при з місцевим відмінком типовий для фолкльорної мови <g/> , напр <g/> .
doc#73 Все таки « <g/> Мала бібліотека МУРу <g/> » навіть у тому неповному ( <g/> було запляновано понад двадцять книжок першої черги <g/> ) і недосконалому вигляді <g/> , в якому вона здійснилася <g/> , відіграла свою позитивну ролю <g/> , показавши <g/> , що українська література еміґрації не обмежується на тих початківських <g/> , а часом і графоманських книжках <g/> , що тоді почали були появлятися при загальній дезорганізації літературного ринку і літературних взаємин взагалі коштом <g/> , природна річ <g/> , самих авторів <g/> .
doc#40 Щождо числівників від одинадцять до дев'ятнадцять <g/> , то і вони мають кінцевий наголос у непрямих відмінках при закінченнях -ьох <g/> , -ьом <g/> , -ьома ( <g/> одинадцятьох <g/> , вісімнадцятьма <g/> ) <g/> , але при закінченні -и <g/> , наголос переважно лишається нерухомим <g/> , хоч подекуди тепер уже і тут переноситься на закінчення <g/> , так що можна припускати <g/> , що вони кінець-кінцем підляжуть загальній тенденції <g/> .
doc#40 Тому основою слова скриня є скринь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , основою слова листя — листь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , тощо <g/> .
doc#40 Ці речення найчастіше зв'язані з дієсловом бути <g/> , але і інші діє слова <g/> , коли вони означають існування <g/> , можуть при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> , напр <g/> .
doc#52 Так було при запровадженні Унії з Римом <g/> .
doc#45 Саме він порадив йому готуватися до магістерського іспиту ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> , він був і опонентом Потебні при захисті дисертації ( <g/> 1860 <g/> ) та виклопотав <g/> , що її надрукували казенним коштом <g/> . </p>
doc#72 Бажане поєднання двох правописно-мовних традицій не відбулося <g/> , та ледве чи й могло відбутися при збереженні їх обох у своєрідному <g/> , штучно накиненому компромісі <g/> .
doc#40 Так само не властиве літературній мові вживання прикметника в множині при збірних іменниках <g/> , як от <g/> : « <g/> Чому вони були такі фатальні для большевиків — ці пара кроків — того не міг би сказати ні Наполеон <g/> , ні Соломон <g/> » ( <g/> Дуд <g/> .
doc#40 І так само <g/> , як у простому реченні нам потрібні всі ці способи зв'язку слів <g/> , так потрібні вони і при зв'язку речень <g/> .
doc#40 <p> Явище відокремлення <g/> , ззовні розглядане <g/> , полягає в тому <g/> , що певні слова й звороти в простому реченні можна буває — при наявності сприятливих до цього обставин — вимовляти з такою інтонацією <g/> , з якою вимовляється звичайно підрядне речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи слів ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при звичайних другорядних членах речення <g/> , наголошенням цієї групи слів ( <g/> або слова <g/> ) <g/> ; з рухом підвищень і знижень тону <g/> , властивим саме підрядному реченню <g/> . </p>