Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Тільки при неозначених займенниках щось і хтось можливий узгоджений прикметник ( <g/> при щось — у середньому роді <g/> , при хтось — у чоловічому <g/> , але при підкресленні неоформлености зрідка теж у середньому роді <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Отже <g/> , третя ознака слова — це те <g/> , що воно може бути вжите самостійно <g/> , при тому зберігаючи своє значення* <g/> ) <g/> .
doc#9 Так <g/> , при розгляді термінів завод — виробня вибрано другий <g/> , посилаючися на його наявність у словниках О. Партицького <g/> , Ф. Піскунова <g/> , Є. Желехівського і Кміцикевича <g/> .
doc#40 При вповільненні мовного темпу <g/> , при найменшій павзі між словами вони перестають бути конечними <g/> .
doc#74 В наслідок цього <g/> , 28 червня 1929 року на відкритій для відвідувачів сесії <g/> , під безоглядним тиском <g/> , при явному голосуванні <g/> , сім партійців високого ранґу <g/> , включаючи Скрипника <g/> , обрано на академіків <g/> .
doc#81 Широко подано історію літератури пореволюційного часу <g/> , при чому Агапій Пилипович не цурався тих постатей і творів <g/> , що були в неласці офіційної критики <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) творення й наголос дієприслівника </p><p> Дієприслівники з закінченням -чи творяться від форми третьої особи множини теперішнього часу <g/> , при чому замість -ть додається -чи <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Так само <g/> , як і прикметники <g/> , ці займенники можуть мати в місцевому відмінку однини чоловічого й середнього роду поруч закінчення -ому закінчення -ім <g/> : на ньому і на нім <g/> , на чому і на чім <g/> , при кому і при кім <g/> . </p>
doc#15 - Неизвестно какой <g/> , из Рязани <g/> , гнедые ло- шади <g/> " - при чому фігурують вони <g/> , скільки можна судити з цього прикладу <g/> , саме в своїй усномовній невпорядкованості <g/> . </p>
doc#40 Найпоширеніші з них -ка- при творенні недоконаних дієслів і - ( <g/> к <g/> ) ну- при творенні доконаних <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> ; при дієсловах доконаного виду ці сполучники й сполучні слова показують <g/> , що дія підрядного речення передує дії головного речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Звук і — голосний теж переднього ряду <g/> , але високого піднесення <g/> ; при вимові цього звука не тільки нема лябіялізації <g/> , а навпаки <g/> , губи розтягаються <g/> , в наслідок чого щілина між ними довшає і вужчає <g/> . </p>
doc#41 <p> Українськість « <g/> Доктора Серафікуса <g/> » при незапер - чному орієнтуванні на західноєвропейські зразки виявляється не тільки в тому <g/> , що твір становить собою закономірну ланку в розвитку нашої прози <g/> .
doc#40 Тепер уживання дієприслівника в ролі присудка має штучний характер <g/> , а при тих нечисленних дієприслівниках <g/> , які його допускають <g/> , — народно-архаїчний <g/> . </p>
doc#15 Очевидно <g/> , називні речення генетично якоюсь мірою зв'язані з неповними <g/> , і зв'язок цей існує не лише історично <g/> , а при сприятливих умовах відчувається і безпосередньо <g/> , практично <g/> .
doc#102 А при тому він додав <g/> , що якби він це знав <g/> , то не рекомендував би до Академії <g/> .
doc#40 При цьому <g/> , коли перший складник з- або до- <g/> , то вони виринають у виборі відмінка <g/> , — такі складені прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#15 <p> Підсумовуючи цей короткий огляд <g/> , констатуємо <g/> , що західньоевропейські синтаксисти <g/> , як правило <g/> , або зовсім не знають називних речень <g/> , або <g/> , наводячи приклади їх в ілюстративному матеріялі <g/> , не відрізняють їх від неповних речень ( <g/> або при іншій термінології - еквівалентів речень <g/> , сповіщень і т. д. <g/> ) найрізноманітнішої граматичної будови <g/> .
doc#49 « <g/> Аж при землі тремтить на вітрі зелена ярина <g/> » <g/> .
doc#75 Але при чому тут Комінтерн і <g/> …