Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Пригадаймо хоч би приклад з Л. Толстого <g/> , наведений за Д. Кудрявським на початку нашої праці <g/> .
doc#17 <p> Повної сценічної реалізації « <g/> Народній Малахій <g/> » не знайшов у « <g/> Березолі <g/> » тому <g/> , що він потрапив у роботу в період певного зламу в системі праці Курбаса-режисера <g/> .
doc#18 Користь від революції тільки та <g/> , що вона створить умови для праці над вирішальним завданням — « <g/> витворити з величезної етнічної маси українського народу — українську націю <g/> , суцільний культурний організм <g/> , здібний до самостійного культурного й політичного життя <g/> » ( <g/> с. 14 <g/> ) <g/> .
doc#19 Це вже до пізніших літ стосуються його слова про потяг до літературної праці і систематичну роботу над складанням словника української мови <g/> , з скептичною оцінкою наслідків його праці <g/> : констатуючи <g/> , що « <g/> не робимо навіть того <g/> , що можна б робити безперечки <g/> » <g/> , І обвинуваючи себе в листі / ниського <g/> : « <g/> Дуже я не хапкий <g/> , дуже таки лінивии <g/> .
doc#19 Це вже до пізніших літ стосуються його слова про потяг до літературної праці і систематичну роботу над складанням словника української мови <g/> , з скептичною оцінкою наслідків його праці <g/> : констатуючи <g/> , що « <g/> не робимо навіть того <g/> , що можна б робити безперечки <g/> » <g/> , І обвинуваючи себе в листі / ниського <g/> : « <g/> Дуже я не хапкий <g/> , дуже таки лінивии <g/> .
doc#19 Для нього поет не надхненний пророк <g/> , не стихійний речник віщого духу <g/> , не гєніяльний у своїй наївності сліпий кобзар <g/> ; для нього поет не є щось відірване від життя <g/> , від праці <g/> .
doc#19 <p> Отже <g/> , не в зброї <g/> , не в боротьбі <g/> , а в праці й культурі хотів би поет шукати порятунку <g/> .
doc#19 Тільки тоді здійсниться той ідеал вільного й незаможного селянського життя <g/> , що про нього мріють герої Василя Мови <g/> : </p><p> Там у дивнім <g/> , вільнім краї всі ми сили зберемо <g/> , </p><p> Цілині святій <g/> , відвічній пильно праці додамо <g/> . </p>
doc#19 « <g/> Надколисна пісня <g/> » Мови ( <g/> 1883 <g/> ) з її протиставленням двох дітей — багатої <g/> , перед якою з народження килимом стелиться життя <g/> , і убогої <g/> , для якої всі шляхи закриті <g/> , може бути зіставлена з « <g/> Край коминка <g/> » Михайла Старицького <g/> ; у « <g/> Ткачисі <g/> » опис праці має дещо спільне з « <g/> Швачкою <g/> » Старицького і « <g/> Швачкою <g/> » Павла Грабовського <g/> .
doc#19 І робити не хоче <g/> , бо бач <g/> , ручки білі <g/> , щоб не почорніли <g/> » ( <g/> « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> ; « <g/> Бодай той непрощений був <g/> , хто видумав таку нелюдяну науку <g/> » ( <g/> « <g/> Люборацькі <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Письменники з болем стверджують <g/> , як виходять із школи люди <g/> , далекі від свого народу ( <g/> « <g/> Московська школа на нашій Україні багато одрізнила луччих людей од свого народу <g/> , од свого плем'я <g/> , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні тільки паразитично висмоктувати соки зі своєї родини <g/> , а значить і зі свого народу <g/> , як це робить Лемішковський у « <g/> Причепі <g/> » <g/> , Антось і Мася в « <g/> Люборацьких <g/> » <g/> , Михайло й Петро в « <g/> Суєті <g/> » <g/> .
doc#19 Вони не спроможні до праці чи творчости <g/> , не мають жадних моральних підвалин <g/> .
doc#20 Коротко згадавши « <g/> порочність <g/> » п'єси Куліша ( <g/> хоч це була першорядна драма <g/> ) <g/> , — ми давали докладну аналізу праці Курбаса і акторів <g/> , підносячи її як вершину українського театру <g/> .
doc#20 Перед ХІНО-ХПІПО він дістав аґрономічну освіту і через те <g/> , пройшовши шлях звичайного каторжника на фізичній праці <g/> , був виділений на вирощування городини в обставинах вічної мерзлоти й піврічної ночі <g/> .
doc#20 Я друкувався в багатьох фахових виданнях різних країн <g/> , Юркові публікації були майже виключно українські <g/> , з деяким виходом у польські <g/> , а якщо англомовні <g/> , то через канали фундацій <g/> , заснованих спеціально для праці з іміґрантами <g/> . </p>
doc#20 Натомість як суцільні катастрофи я сприйняв праці про Василя Каразіна <g/> , засновника Харківського університету ( <g/> 1975 <g/> ) <g/> , про « <g/> Сковороду <g/> » Павла Тичини <g/> , про Олександра Білецького <g/> , нашого спільного з Юрком університетського вчителя <g/> .
doc#21 І що шкода праці того <g/> , хто хоче малювати свідомо <g/> , без того одного відсотка різниці — різниця <g/> , якої ніхто <g/> , крім фахівців <g/> , і не почує <g/> , не помітить <g/> .
doc#21 Центр праці він переніс на графіку <g/> . </p>
doc#21 Кергонксонські праці Гніздовського <g/> , з їхніми видовженими <g/> , виточеними <g/> , сублімованими тілами й обличчями мають за собою Ель-Ґреків пошук людського тіла <g/> , піднесеного в надземність і святість <g/> , — не менше <g/> , ніж візантинізм <g/> , але інакше ( <g/> тільки мінус Ель-Ґрскова екстаза <g/> .
doc#24 Строкатим потоком пливуть вони далі — в сади і долини <g/> , на ріки і озера <g/> , — сходять на час перепочинку <g/> , поки знову покличе їх до праці той самий металь <g/> . </p>
doc#25 <p> 3.Зауваження до праці В. Науменка “ <g/> Обзор фонетических особенностей малорусской речи <g/> ” <g/> .