Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Тепла хустина обрію — це метонімія авторки <g/> , що сидить перед вікном і спостерігає початок зими й кота поза вікном <g/> .
doc#68 Нащо ж такі намагання <g/> , коли читач не поза віршем <g/> , а в ньому <g/> ?
doc#53 З цими застереженнями саме « <g/> потебнянські <g/> » засади визначили провідні течії літературної мови на Україні ( <g/> поза Галичиною <g/> ) аж до постання модерністичних напрямів <g/> , а « <g/> шевченківський <g/> » напрям став приходити до голосу обмежено і тільки десь від 20 — 30-х років нашого сторіччя <g/> . </p>
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#73 <p> На території України поза Галичиною була внеможливлена всяка леґальна видавнича діяльність <g/> .
doc#72 Православна Церква поза Галичиною первісно підлягала російському патріярхатові <g/> .
doc#72 Українських технічних шкіл було всього-на-всього 4 приватних 1931-1932 року і 4 приватних і одна державна 1937-1938 р. Українські землі поза Галичиною середніх та професійних шкіл властиво не мали ( <g/> ЕУ 1.945 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Польська влада <g/> , як уже сказано <g/> , забороняла поширюватии діяльність товариства поза Галичину <g/> . </p>
doc#39 Що ж дивного <g/> , що в своїх коріннях воно сягає ще далеко поза Гоголя <g/> .
doc#81 Поза межами родинного й службового життя <g/> , поза готуванням до іспитів вступних до технологічного інституту чи університету вершинами лишалися театри Меєрхольда <g/> , Ґосєт <g/> , « <g/> Карменсіта й солдат <g/> » <g/> , а понад усім — « <g/> Золоте черево <g/> » в Курбаса <g/> , якого я не вмів проаналізувати <g/> , не вмів навіть запам'ятати <g/> , але яке полонило повнотою своєї комплексної театральности <g/> . </p>
doc#40 , різьблю <g/> , — бо різьба <g/> , цяцьці <g/> , — бо цяцька <g/> ) <g/> , подруге <g/> , воно порушується в випадку звука л поза групами лч <g/> , лц із лк <g/> , напр <g/> .
doc#81 А тут базари <g/> , де хлопчаки розносили воду й кричали « <g/> Сарі джюра <g/> » <g/> , а поза гучними торжищами базарів <g/> , казково спокійні вулички <g/> , вздовж яких у ариках дзюрчить вода <g/> …
doc#40 Новотвори такого типу й поготів не прищеплюються загальній мові <g/> , бо <g/> , власне <g/> , практичної потреби на них поза даним текстом нема <g/> . </p>
doc#72 Всі апеляції до центральних судових інстанцій поза даними воєвідствами мусять бути польською мовою <g/> .
doc#18 Звукове оркестрування вірша теж приглушене — звукові повтори звичайно не виходять поза два <g/> , але тим дійовіші вони в своїй аскетичності <g/> : « <g/> А в руках їх міШКи ШКіряні <g/> » ( <g/> III <g/> ) <g/> , « <g/> Заговорить СТРашніше СТо Раз ( <g/> IV <g/> ) » і т. п. Усі ці проблеми вимагають спеціяльного дослідження <g/> , і завдання цих зауваг тільки прикликати зацікавлення дослідників до ритміки « <g/> Мойсея <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Особистих зв'язків з поляками я не міг мати <g/> , їм боліла втрата своєї влади <g/> , поразка армії <g/> , атмосфера національної ненависти між ними й місцевими українцями була така <g/> , що не могло бути надії на мир і приязнь <g/> , і пізніше масове переселення поляків і українців поза два боки нового кордону <g/> , здійснене брутально Сталіном <g/> , попри всю дику <g/> , варварську нелюдяність цього заходу <g/> , було єдиною можливістю припинити кожночасну готовність пролити кров <g/> .
doc#58 <p> Але повернімось до « <g/> Домахи <g/> » <g/> , бо в цьому творі поза деталями побуту <g/> , часом байдужими <g/> , часом налазливими й натрутливими <g/> , є репліки глибокого узагальнення <g/> , принаймні один трагічний образ і справжня трагічна проблема <g/> .
doc#38 Українська література для нього <g/> , поза деякими другорядними або недорозвиненими явищами <g/> , — це зміна шістьох стилів <g/> : монументального стилю Київської Держави <g/> , орнаментального стилю Київської Держави <g/> , стилю Ренесансу й Реформації <g/> , Барокко <g/> , Клясицизму й Романтики <g/> .
doc#94 Але так чи так <g/> , українське козацтво немисленне поза диким степом і мусіло впасти з кінцем степу <g/> .
doc#91 Сьогодні вона — поза дискусією <g/> .