Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 І коли нерівномірність і неоднаковість суспільно-політичного розвитку Галичини й Великої України особливо сприяла витворенню діялектної многоосновности в українській літературній мові <g/> , то скільки б це не породжувало перехідних і швидкоплинних мовних труднощів і навіть непорозумінь <g/> , але в загальному балянсі розвитку української літературної мови це є явище <g/> , яке можна розцінити тільки позитивно <g/> . </p>
doc#9 Хоч найближчою для Павловського особисто була саме мова чернігівського типу з чергуванням о з у або з ц <g/> , як він це часом ненавмисне прозраджує <g/> , особливо в тих словах <g/> , етимологія яких йому була неясна ( <g/> далыбу 32 <g/> , магайбу 44 <g/> , пробу53 <g/> ; дзет 2 <g/> , паныв Gen <g/> .
doc#9 коли ще лексично він збагачував її з інших джерел <g/> , то така річ <g/> , як морфологічна структура <g/> , а особливо звукова система цілком завдячують Звенигородщині <g/> » <g/> , — вважає Синявськийxcvii <g/> . </p>
doc#9 Мемуарист засвідчує <g/> , що багато пань з цього оточення читали Шевченкові його поезії <g/> , і « <g/> він особливо хвалив чистоту полтавської говірки <g/> » <g/> , — у суті речей це була чернігівська говірка в її південній частині <g/> .
doc#9 Там Грінченко особливо широко використав зібрані ним і іншими на Чернігівщині фолкльорні й діялектні матеріяли <g/> .
doc#10 Я дозволю собі тут особливо подякувати за спогади <g/> , писані або усні <g/> , або за допомогу в розшукуванні матеріалів проф <g/> .
doc#10 Фактично вони дали <g/> , особливо в другом й третьому томі <g/> , український синонімічно-фразеологічний словник <g/> , тільки що впровідне слово було російське <g/> .
doc#10 А дати цю загальну картину було особливо важко <g/> , бо “ <g/> північно-українські говірки ставлять перед недостатньо вишколеним дослідником більші вимоги своїми фонетичними особливостями <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 228 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Вразливе місце в поглядах Ганцова на формування українських говірок становить його теорія постання південно-київських говірок <g/> , а особливо <g/> , як уже почасти згадувано <g/> , — взаємин з білоруською мовою <g/> .
doc#10 Дуже різкі виступи Смаль-Стоцького <g/> , що закидав Ганцову неспроможність “ <g/> вимотатися із зачарованого кружка теоретичних міркувань своїх попередників <g/> ” <g/> , вважаючи <g/> , що “ <g/> це вина школи <g/> , особливо школи Шахматова <g/> , з якої Ганцов вийшов <g/> ”19 <g/> ) <g/> , і заперечував не тільки генетичні концепції Ганцова <g/> , а навіть наявність поліфтонгів в українських говірках20 <g/> ) <g/> , в дійсності були фальшивою дискусією <g/> .
doc#10 1921-23 р. <g/> , а може й довше <g/> , Курило викладає в Київському Інституті народньої освіти6 <g/> ) <g/> , але її більше приваблює наукова робота <g/> , і особливо активно вона дедалі більше працює в Українській Академії Наук <g/> .
doc#10 Початок її наукової діяльности зв'язаний з інтересом до проблем нормалізації української літературної мови <g/> , особливо в стилістиці й термінології <g/> .
doc#10 Тепер ці проблеми стають у центрі всієї її праці <g/> , і тут Курило особливо багато зробила для дальшого розвитку українського мовознавства <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .
doc#10 Поза тим треба пам'ятати <g/> , що багато термінологічних словників <g/> , де Курило не виступає офіційним упорядником <g/> , пройшли через її руки <g/> , особливо в той час <g/> , коли вона ( <g/> Див <g/> .
doc#10 Книжка виросла з невеликої брошурки в першому виданні <g/> , так само <g/> , як і інша брошура ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , надиханої любов'ю до української мови й бажанням підкреслити багатство її синтаксично-фразеологічних можливостей <g/> , — але в другому <g/> , а особливо в третьому виданні вона стала широким порадником в основних синтаксично-стилістичних питаннях української літературної мови <g/> .
doc#10 і про розмірно дієслівний характер української мови ( <g/> 5 <g/> , 36 <g/> ) <g/> ; розмежування віддієслівних іменників з нульовим суфіксом <g/> , суфіксом -к- і суфіксом -ння ( <g/> 5 <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; особливості вживання часових форм дієслова ( <g/> 5 <g/> , 53 <g/> ) <g/> ; настанова про перевагу що над який і особливо котрий у релятивних підрядних реченнях ( <g/> 5 <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; заборона протиставного же ( <g/> типу <g/> : Я мовчав <g/> , він же говорив <g/> , — 5 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; межі вживання прийменника по і його замін ( <g/> 5 <g/> , 118 <g/> ) <g/> ; часові конструкції ( <g/> 5 <g/> , 128 <g/> ) <g/> ; і особливо — керування дієслів ( <g/> 5 <g/> , 66 <g/> ) <g/> .
doc#10 розмірно дієслівний характер української мови ( <g/> 5 <g/> , 36 <g/> ) <g/> ; розмежування віддієслівних іменників з нульовим суфіксом <g/> , суфіксом -к- і суфіксом -ння ( <g/> 5 <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; особливості вживання часових форм дієслова ( <g/> 5 <g/> , 53 <g/> ) <g/> ; настанова про перевагу що над який і особливо котрий у релятивних підрядних реченнях ( <g/> 5 <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; заборона протиставного же ( <g/> типу <g/> : Я мовчав <g/> , він же говорив <g/> , — 5 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; межі вживання прийменника по і його замін ( <g/> 5 <g/> , 118 <g/> ) <g/> ; часові конструкції ( <g/> 5 <g/> , 128 <g/> ) <g/> ; і особливо — керування дієслів ( <g/> 5 <g/> , 66 <g/> ) <g/> .
doc#10 Не можна не відзначити <g/> , що вага внутрішніх закономірностей мовного розвитку тут применшена і щодо причин мовних змін <g/> , і особливо щодо їх напряму <g/> , який чей же завжди визначається взаємодією нового фактора з наявними в мові тенденціями <g/> .
doc#10 <p> У період <g/> , коли Курило писала ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , вона <g/> , очевидно <g/> , особливо багато працювала над питаннями загальної фонетики <g/> .