Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Але ще далеко більше серед « <g/> неологізмів <g/> » М. Старицького слів <g/> , що справді не витворені ним самим <g/> , а взяті з заходу <g/> : з Волині <g/> , Галичини <g/> , частково навіть з польської мови <g/> .
doc#59 Люди <g/> , виховані ним <g/> , звичайно <g/> , живуть <g/> , але <g/> , якщо вони не хочуть бути живими трупами <g/> , вони повинні якоюсь мірою переглядати свої старі позиції <g/> .
doc#25 Поскільки в українській мові і часто розвинувалося з о <g/> , Кримський вирішив <g/> , що в нашому закінченні прикметників і теж походить із о <g/> , отже з первісного -оҌ <g/> , виявленого ним <g/> , постали форми називного відмінка множини типу новії <g/> , звідки вже <g/> , природно <g/> , мав утворитися стягненням тип нові <g/> , тепер панівний <g/> .
doc#71 Чимало з-поміж відкинутих ним слів знову подає <g/> , одначе <g/> , « <g/> Русско-украинский словарь <g/> » за ред <g/> .
doc#15 <p> Випадки з обставинними членами ( <g/> цього терміну автор не вживає <g/> ) відносяться ним до неповних речень <g/> ; стара арґументація про тяжіння тих слів до дієслова <g/> , а не до іменника в називному відмінку <g/> , про яку я вже говорив вище <g/> , підкріплюється ще інтонаційною аналізою <g/> .
doc#95 Я мав у Харкові добрих учителів — Леонида Булаховського <g/> , Олександра Білецького та інших <g/> , але Сімовича я вважав і вважаю за свого пізніше вчителя <g/> , хоч формально він ним не був <g/> . </p>
doc#9 І далі <g/> : « <g/> Під час <g/> , коли на Україні рідко язик українсько-руський є розговорним між тамошною інтелігенцією <g/> , то в Галичині говорять ним як в простій хаті <g/> , так і в найелегантніших і найвищих сальонах <g/> »1. </p><p> Все це були незаперечні факти <g/> , не позначатися на розвитку мови вони не могли <g/> , впливи Галичини на загальноукраїнську літературну мову вони робили дійовими — і тому автор мав цілковиту рацію <g/> , роблячи в своїй статті такий висновок <g/> : « <g/> Як ми учимося зі словарем в руці деяких слів українських <g/> , так най ЗБОЛЯТЬ і українці вийти поза свою тісну межу і навчитись трохи і від нас <g/> .
doc#72 Ілля Кокорудз писав 1891 р. <g/> : “ <g/> Підчас <g/> , коли на Україні рідко язик українсько-руський є розговорним між тамошньою інтелігенцією <g/> , то в Галичині говорять ним яку простій хаті <g/> , так і в найелеґантніших і найвищих сальонах <g/> …
doc#25 Даний ним опис північноукраїнських поліфтонгів ( <g/> 1 <g/> , 484 <g/> ) — одна з найтяжчих проблем слов'янської фонетики — незмірно перевищує такий опис <g/> , наприклад <g/> , у Є.Карського <g/> , що писав геть пізніше <g/> , і в усьому істотному містить те <g/> , що потім дали найкращі знавці питання — Я.Розвадовський <g/> , Зілинський <g/> , М.Долобко <g/> , Ганцов <g/> , Михальчуків підподіл головних говірок на дрібніші тепер вимагає <g/> , природно <g/> , істотних змін у світлі нових матеріялів <g/> , як і межі з білоруською мовою ( <g/> хоч у цьому питанні він далеко випередив і Огоновського <g/> , що вважав білоруську мову за українську говірку <g/> , і Потебню <g/> , що
doc#15 <p> І далі він наводить ще один " <g/> хороший пример <g/> " з оповідання Л. Толстого « <g/> Фальшивый купон <g/> » <g/> , який тут варт навести хоч би тому <g/> , що підкреслені в ньому Кудрявським речення великою мірою випадають з даної ним же перед цим характеристики <g/> : </p><p> Он схватился за желоб <g/> , u вот коленки его на крыше <g/> .
doc#27 Він прислухається до всіх відтінків у мові та старається передати їх усі на письмі <g/> » — і закінчував <g/> : « <g/> Куліш — це велике джерело пізнання української мови й довго ним лишиться <g/> » <g/> !
doc#9 Звідтам надіялись ми приобрісти в час теперішного язикового розвою тоє <g/> , що нам ілі вовся не стає <g/> , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під отмінними обстоятельствами із себе возростили <g/> »4. Як бачимо <g/> , і консервативні елементи в той медовий місяць молодого українського слова згодні йти на зближення з цим словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки доповнювати ним те <g/> , що визнають за прогалину в виробленій ними мовній системі орієнтованого частково на Москву <g/> , а частково на норми ще Мелетія Смотрицького язичия <g/> . </p>
doc#6 Йому цілком вистачало досягненого ним суспільного рівня тому <g/> , що на цьому рівні він міг жити творчо незалежно <g/> , а це було змістом і метою його життя <g/> .
doc#101 І мені приємно <g/> , що це вдалося зробити тепер — це місто прекрасної архітектури <g/> , з ним пов'язане життя багатьох талановитих осіб <g/> , серед яких і мій учитель — професор Василь Сімович <g/> .
doc#81 Старший Лесь від Ткаля <g/> , молодший Олежка від Левка Ковальова <g/> , одного з провідних боротьбістів <g/> , колись члена Центральної Ради <g/> , пізніше в керівництві харківського свіжонародженого радіо <g/> , де вона <g/> , бувши друкаркою-секретаркою <g/> , з ним і познайомилася <g/> .
doc#40 Якщо евфемізма вживають часто <g/> , до нього звикають <g/> , з ним пов'язується повне значення поняття <g/> , і він сам починає здаватися не зовсім пристойним <g/> .
doc#72 З ним приїхав нещодавно усунений з посту голови ДПУ Всеволод Балицький <g/> , а також прибуло близько трьох тисяч партійних працівників з Росії <g/> , що мали завдання викоренити будь-які вияви спротиву на Україні ( <g/> Майстренко 147 <g/> ) <g/> .
doc#81 З ним у моїй біографії зв'язані зміни в моєму квартирному статусі <g/> , та про це пізніше <g/> . </p>
doc#5 З ним заходить Марта в любовне коло <g/> , і розрив цього кола стає кінцем роману <g/> .
doc#74 З ним приїхав нещодавноусунений з посту голови ДПУ Всеволод Баліцький <g/> , а також прибуло близько трьох тисяч партійних працівників з Росії <g/> , що мали завдання нищити будь-які вияви спротиву на Україні <g/> .