Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 мусить бути діялектно многоосновна <g/> . « <g/> На світі нема суцільної <g/> , по всіх місцях однакової <g/> , живої
doc#9 . Не звикли вони до абстрактних понять <g/> , яких нема у народу <g/> . Мова нашої газети для них зовсім чужа <g/> ,
doc#9 особливостей у М. Коцюбинського майже нема <g/> , хіба що можна згадати вживання сполучника аж у
doc#9 , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і
doc#9 . <g/> , а Син <g/> . і Голоск <g/> . — з передкінцевим ( <g/> уГрін <g/> . нема <g/> ) <g/> . Слово викладач знаходимо теж у двох
doc#9 ( <g/> Син <g/> . <g/> ) — викладач ( <g/> Із <g/> . -Пан <g/> . <g/> ; у Грін <g/> . і Голоск <g/> . нема <g/> ) <g/> . Зате перекладач з парокситоном знаходимо і в
doc#9 дають споживач <g/> , Із <g/> . -Пан <g/> . дає споживач ( <g/> у Грін <g/> . нема <g/> ) <g/> . * Ці приклади показують <g/> , який неусталений у
doc#9 нормою <g/> , але все більше шириться ( <g/> нема часу — нема часу <g/> ; цього разу — цього разу <g/> ; але вже
doc#9 нормою <g/> , але все більше шириться ( <g/> нема часу — нема часу <g/> ; цього разу — цього разу <g/> ; але вже тільки
doc#9 проти моєї волі <g/> » ( <g/> І. Сен- ченко <g/> ) <g/> , бо тут нема стилістичної настанови на оповідь <g/> . </p><p> Але
doc#9 , але пріоритету полтавських говірок ще нема <g/> . </p><p> Цей пріоритет стверджує « <g/> Грамматика
doc#10 р. ( <g/> Звіт СВУ <g/> , 95 <g/> ) <g/> , — дати відповідь на ці питання нема поки що фактичних даних <g/> . В усякому випадку
doc#10 і поруч з віспа є вясне і т. п. <g/> , чого зовсім нема в українських говірках <g/> . У суті речі все ( <g/> 2 <g/> )
doc#10 , як постає акання взагалі <g/> . В дійсності цього нема <g/> ; ба навіть своєю статею Курило саме показала <g/> ,
doc#10 попереднього приголосного <g/> , — нічого цього нема в південнозахідніх говірках <g/> . Ба більше <g/> , не
doc#10 о <g/> , е в окремих карпатських говірках <g/> , — але тут нема потреби входити в розгляд цих питань <g/> . Відзначу
doc#11 схиляє думати <g/> , що має <g/> . Посмішки <g/> , правда <g/> , ще нема <g/> , але ніщо не суперечить тому <g/> , що ось вона спливе
doc#11 що типові в типових обставинах <g/> ! <g/> ) в Андруховича нема <g/> , і нікому вони не потрібні й не цікаві <g/> . Є сплески
doc#11 притичина <g/> , заковика <g/> , загадка і парадокс <g/> . Якщо нема характерів <g/> , ідей <g/> , якщо фабула обернена на саму
doc#11 просте <g/> . Живуть у їхньому світі ( <g/> в тому <g/> , що нема <g/> ) люди — факт <g/> , справді <g/> , і забавний <g/> . Але іноді і