This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 | французьке мистецтво XVII-XVIII ст <g/> . <g/> , але тут | нам | цікавіший універсально-філософський аспект |
doc#11 | ? <g/> ) шле про нього секретні звіти <g/> , — кому <g/> ? Кажуть | нам | — монсиньйорові <g/> . Але це може бути титул |
doc#11 | сонця <g/> . Андрухович іде далі <g/> , він каже | нам | про затемнення світу ( <g/> сонце далеко <g/> , а світ ось- |
doc#11 | не виходило <g/> , — наш рідний Чортопіль завжди вам і | нам | до послуг <g/> . І Дапертутто — пан Скрізь — живий і є |
doc#15 | речень <g/> . Сперечання в цьому питанні <g/> , до яких | нам | доведеться звернутися надалі <g/> , власне <g/> , не були |
doc#15 | самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку | нам | ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не |
doc#15 | до цього прикладу <g/> . </p><p> Таке становище здається | нам | <g/> , звиклим до цього поняття <g/> , дивним <g/> , але <g/> , |
doc#15 | . Навпаки <g/> , далі він схиляється до відомого вже | нам | прирівняння абсолютно самостійних називних |
doc#15 | відмінків - до називних речень <g/> , у звиклій | нам | термінології <g/> , - виявляється і в нечіткому |
doc#15 | називних речень <g/> . Але про це далі <g/> , а зараз | нам | слід повернутись до російського мовознавства |
doc#15 | ) висловлення <g/> . Таке відведення видається | нам | дуже слушним <g/> , хоча з погляду самого |
doc#15 | на цю тему і Л. Б. Перльмуттер <g/> , в роботі <g/> , до якої | нам | ще доведеться далі повернутися <g/> . </p><p> Погляд цей так |
doc#15 | них наявний ( <g/> воля пташкам <g/> ) або можливий ( <g/> слава | нам | <g/> ) давальний відмінок дійової особи <g/> . І |
doc#15 | аналізу останніх при загальному вже відомому | нам | підході Травнічка й сподіватися не доводиться |
doc#16 | Донцов і буде твердити <g/> , що Шевченко « <g/> відтворив | нам | старі чесноти козацької провідної верстви <g/> » <g/> , |
doc#16 | методою критики <g/> , то єдине <g/> , що лишається | нам | <g/> , — не сідати з тими людьми за один стіл <g/> » <g/> . Чи |
doc#16 | говорить з учнями по-українськи <g/> . Знаний уже | нам | Р. О. в « <g/> Українському кличі <g/> » схильний |
doc#16 | воно так скоро відіграло свою ролю <g/> , лишивши | нам | тепер згар <g/> , чад і — нерідко — розгубленість <g/> . Бо |
doc#16 | над і. Нас кличуть до інквізиції й « <g/> стєнки <g/> » <g/> ; | нам | ототожнюють охрищення Руси й Хмельниччину з |
doc#16 | й Хмельниччину з большевицькою « <g/> стенкою <g/> » <g/> ; | нам | твердять <g/> , що нічого українського в історії |