Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Це може бути алюзією до безмірности врожаю прерійного збіжжя <g/> ; і це напевне збільшує враження відстані між возом і далекою <g/> , на задньому пляні справді такою маленькою машиною ( <g/> часта в Курилика композиція <g/> ) <g/> , як також і відчуття безмірности природи супроти малости людини <g/> .
doc#6 Так само унікальна його біографія як людини й мистця <g/> , його вихід поза межі свого первісного оточення і не-вихід у верховинну мистецьку й коломистецьку еліту <g/> .
doc#6 Його гарячкова віра <g/> , що з лагідної людини часом робила мало не новочасного Савонаролю з лондонського Гайд-парку ( <g/> пор <g/> .
doc#6 Захлинання працею <g/> , спроби самогубства <g/> , невідступна візія неминучої атомової катастрофи <g/> , постійний наголос на прояви жорстокости людини й природи та минулих і прийдешніх стихійних лих <g/> , — пожеж <g/> , сарани <g/> , природних катаклізмів у його творах роблять відповідь непевною <g/> . </p>
doc#8 « <g/> Це <g/> , — пояснює Комаха з щирою і непідробленою сумлінністю людини <g/> , що звикла ніколи не зважати на авдиторію <g/> , - це рінерит з оріньякської стоянки Реб'єр <g/> .
doc#8 У фолкльорі він шукає <g/> , з одного боку <g/> , цієї сталої людини <g/> , з другого боку <g/> , — нашарування епох і зв'язаних з ними світоглядів <g/> .
doc#8 <p> Таким саме антитетичним стилем <g/> , такою методою написано повість про механізацію людини ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) і про приреченість людини перед механічною цивілізацією ( <g/> « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> ) <g/> , і історіософічні есеї Бера <g/> , і статті Петрова про фолкльор <g/> .
doc#8 <p> Таким саме антитетичним стилем <g/> , такою методою написано повість про механізацію людини ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) і про приреченість людини перед механічною цивілізацією ( <g/> « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> ) <g/> , і історіософічні есеї Бера <g/> , і статті Петрова про фолкльор <g/> .
doc#9 Найкращим доказом цього є пізніше свідчення людини <g/> , якій аж ніяк не можна закинути ані надмірних симпатій до Галичини і галицьких особливостей у мові <g/> , ані великої м'якости й поступливости в своїх поглядах <g/> , — Бориса Грінченка <g/> .
doc#9 Позиція ця <g/> , одначе <g/> , цілком природна в людини <g/> , що протестувала проти розроблення української наукової або філософської мови <g/> , проти поширення сфер вжитку української мови взагалі і схилялася до того <g/> , щоб обмежити українську літературу народно-популярними виданнями <g/> . </p>
doc#9 Голос хутора <g/> , природний як примітивний інстинкт захисту своєї питомої мови в кожного мовця <g/> , але зовсім некорисний у людини <g/> , що виступає на громадській трибуні з широким розголосом <g/> , цей голос <g/> , що продиктував свого часу Б. Грінченкові його « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , тепер змушений був замовкнути під тиском нових обставин життя <g/> . </p>
doc#10 Подеколи він справляв враження дещо незграбної людини ( <g/> unbeholfen <g/> ) і <g/> , можливо <g/> , був простого походження <g/> .
doc#10 Курило використала також деякі чужі записи <g/> , але тільки при двох умовах <g/> : що їх робила філологічно освічена людина родом з даної місцевості і що Курило контролювала мову й вимову самої цієї людини <g/> . </p>
doc#11 Але це може бути титул єпископа <g/> , а може — просто « <g/> мій пане <g/> » <g/> , порожній і загальний титул чоловіка- людини ( <g/> Ессе homo <g/> ) <g/> ?
doc#13 Він зродився з чужинецьких перекотів через пошматоване тіло України <g/> , він — це новий варіянт Маланюкового степового прокляття людини української <g/> . </p>
doc#13 У Веретенченка Він — провідник людини <g/> , а людина виконавець його наказів <g/> .
doc#13 Тоді зусилля людини спрямовуються на зовсім конкретну мету — подолати ворогів Божого ладу <g/> .
doc#14 Подруге <g/> , конкретне <g/> : з погляду кожної поодинокої людини остання війна була жахлива <g/> .
doc#15 <p> Коли говорять про називні речення <g/> , то в пам'яті заявляються у всякої хоч трохи начитаної в граматиці людини або авторські ремарки до п'єс <g/> , або ліричні поезії типу згаданого вже Шопот <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Ю. Яновський <g/> ) </p><p> Її постать зарисовувалася в зіницях його очей гостро і до дрібниць виразно <g/> , так як постать кожної чужої людини <g/> , що ставала на порозі <g/> .