Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Тільки — як я це бачив і коли <g/> .
doc#81 Згодом <g/> , гадаю <g/> , він загинув у фронтах УПА <g/> , не знаю <g/> , де й коли <g/> . </p>
doc#81 На чолі його стояв П. Дрига <g/> , він підписувався професором <g/> , може <g/> , й був <g/> , але я не знаю <g/> , де і коли <g/> .
doc#9 Тим-то <g/> , коли 11.08.1918 р. створено спеціяльну термінологічну комісію при Київському Науковому Товаристві <g/> , то вона серед джерел своєї праці зразу ж зазначила і « <g/> матеріяли Львівського Наукового Товариства <g/> , галицькі шкільні підручники <g/> , праці І. Верхратського та інших галицьких учених <g/> »xv <g/> . </p>
doc#72 <p> Посталі в розмаху революції <g/> , всі періодичні видання впали жертвою реакції <g/> , що наступила відразу по маніфесті 17 жовтня і стала особливо даватися взнаки після розпуску 72-денної Першої Думи 21 липня 1906 р. <g/> , а в ще більшій мірі <g/> , коли 15 червня 1907 р. розігнано 102-денну Другу думу <g/> , а 16-ого оголошено новий виборчий закон <g/> , який забезпечував проурядову більшість у наступних Думах ( <g/> Третя Дума проіснувала належні п'ять років <g/> : з 14 листопада 1907 р. до 22 червня 1912 р. <g/> ) <g/> .
doc#36 <p> Можливо <g/> , Ге був би ще більше розчулений <g/> , якби потрапив до Галичини на два роки пізніше <g/> , коли 1862 — 1863 рр <g/> .
doc#72 Закрита “ <g/> Громадська думка <g/> ” відродилася 1907 р. як “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , що відогравала провідну ролю серед українських видань Російської імперії і протрималася до 1914 р. Літературно-політичний місячник “ <g/> Нова громада <g/> ” проіснував увесь 1906 р. <g/> , а коли 1907 р. М. Грушевський переніс видання “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” зі Львова до Києва <g/> , “ <g/> Нова громада <g/> ” злилася з ним <g/> .
doc#81 Тому вона <g/> , мабуть <g/> , заціліла <g/> , коли 1937 року прийшла черга на винищення для людей покоління 33-го року <g/> , починаючи від самого Хвилі <g/> .
doc#81 Пригадую <g/> , що коли 1940 року я кінчив читати лекцію про стан української мови в підросійській Україні вісімнадцятого сторіччя <g/> , я сам злякався <g/> , так чорно це виглядало і так скидалося на обвинувальний акт дійсності радянської України <g/> .
doc#81 <p> Я вже писав <g/> : я був гірко вражений <g/> , коли 1941 року під час евакуації Харкова Булаховський виїхав <g/> , не сказавши мені ні слова <g/> , не попрощавшися <g/> .
doc#81 Перший рік він провів у Луганську <g/> ; коли 1942 року німці зайняли Луганськ <g/> , він дістався назад <g/> , до Харкова <g/> .
doc#72 Мав рацію Петлюра <g/> , коли 3 листопада 1923 року писав у листі до М. Шумицького <g/> : “ <g/> Взагалі справа українізації справляє враження певного тактичного ходу з боку большевиків <g/> ; коли він не дасть бажаних наслідків <g/> , то про нього швидко забудуть <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 542 <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Мав рацію Петлюра <g/> , коли 3 листопада 1923 року писав у листі до М. Шумицького <g/> : « <g/> Взагалі справа українізації справляє враження певного тактичного ходу з боку большевиків <g/> ; коли він не дасть бажаних наслідків <g/> , то про нього швидко забудуть\" <g/> .
doc#72 Це був разючий <g/> , ніколи повністю не пояснений контраст до наслідків перепису 1930 р. <g/> , коли 455 тис <g/> .
doc#72 Уяву про зріст українських початкових шкіл дають такі числа <g/> : 1881 р. — 1529 ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2518 <g/> ) <g/> , перед Першою світовою війною — 2510 <g/> , коли 97 % українських дітей відвідувало українські початкові школи <g/> , не зважаючи на різні перешкоди бюрократичного характеру з боку адміністрації <g/> , обсадженої переважно поляками <g/> .
doc#81 і коли <g/> ?
doc#40 <p> 4. Часові підрядні речення стосуються прямо або через відповідник до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин часу ( <g/> коли <g/> ?
doc#41 Де ж і коли <g/> ? </p>
doc#69 Але ось випадок <g/> , коли \" <g/> лексична директива\" безсумнівна і хронологію Ті легко встановити <g/> .
doc#93 Ахметелі і Марджанішвілі випереджали один одного в гостинності <g/> , коли « <g/> Березіль <g/> » 1931 року приїхав до Грузії <g/> , де він тріюмфально показував « <g/> Гайдамаків <g/> » Шевченка <g/> , « <g/> Мину </p><p> Мазайла <g/> » Миколи Куліша <g/> , « <g/> Диктатуру <g/> » й « <g/> Кадри <g/> » Микитенка та « <g/> Мікадо <g/> » В. Ґілберта й А. Саллівана <g/> .