This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | піднести рівень життя й стабілізувати | його | <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в |
doc#99 | світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити | його | <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> … Ще крок — і |
doc#63 | на суперечності <g/> , - ось третій вихід <g/> , що | його | <g/> , безперечно <g/> , радитиме дехто з політиків <g/> , але |
doc#81 | . Сізіфова праця ця тепер не стомлювала | його | <g/> , бо « <g/> розсекречення <g/> » він виконував з радістю <g/> . |
doc#42 | . Він — незустрічанний <g/> . Поет не може зустріти | його | <g/> , бо він абсолютний <g/> , безумовний <g/> . Другий |
doc#89 | за референдум <g/> , має рацію ( <g/> не критика це | його | <g/> , бо він голосував « <g/> збуджений окраденим <g/> » <g/> ) <g/> , а |
doc#97 | , виглядає <g/> , що західній світ поза межами | його | <g/> , Большакова <g/> , виднокола для нього не існує <g/> . Про |
doc#51 | , якщо обов'язки популяризатора відволікали | його | <g/> , Бузук наче намагався охопити якнайширше коло |
doc#31 | стилю ніхто не досліджував <g/> , і <g/> , щоб дослідити | його | <g/> , була б потрібна монографія <g/> . Одначе стара |
doc#68 | точно <g/> . Були люди <g/> , що цінили й підтримували | його | <g/> , були співрозмовці на волі <g/> , були і в |
doc#68 | граматичним членуванням <g/> , і тих <g/> , що розривають | його | <g/> , в Стуса такий майстерний <g/> , що заслуговує на |
doc#6 | з людьми іншого трибу й гатунку <g/> , але біографія | його | <g/> , взята як цілість <g/> , розцінювана з погляду |
doc#26 | видання Словника мови Шевченка <g/> , бо два томи | його | <g/> , видані 1964 р. <g/> , такого епітета не |
doc#25 | частина праці Михальчукової <g/> . Зрештою вона | його | <g/> , видно <g/> , й менш цікавила <g/> , ніж інші студійовані |
doc#28 | не досяг ідеалу неоклясичности <g/> , прагнучи | його | <g/> , виявилося те справді поетичне <g/> , глибинне <g/> , |
doc#81 | , люди з проїжджого радянського авта схопили | його | <g/> , вкинули всередину <g/> , і так він зник <g/> . У |
doc#68 | шукання власного обличчя й власного шляху вело | його | <g/> , власне <g/> , до посилення манери поетистичної <g/> . До |
doc#40 | і жіночому роді <g/> , чого в іменниках нема ( <g/> воно — | його | <g/> , вона — її <g/> ) <g/> . Давніше була окрема форма |
doc#40 | особовим за схемою <g/> : я — мій <g/> , ти — твій <g/> , він <g/> , воно — | його | <g/> , вона — її <g/> , ми — наш <g/> , ви — ваш <g/> , вони — їх ( <g/> ній <g/> ) <g/> . Є |
doc#1 | національної свободи України <g/> . Ностальгія | його | <g/> , глибока любов до свого краю залишилась та ж. |