Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#32 Вони походили з Галичини або зі старої <g/> , « <g/> петлюрівської <g/> » <g/> , еміґрації <g/> .
doc#36 Шевченків « <g/> Автопортрет зі свічкою <g/> » ( <g/> 1860 <g/> , МСп <g/> .
doc#77 155 <g/> ) <g/> ; так легкою згадкою попрощався автор зі Шпа- чуком ( <g/> ст <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#72 В житті це виливалося в прагнення спільної мови <g/> , але зі збереженням деяких галицьких прикмет <g/> . </p>
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#22 Наприклад <g/> , « <g/> Русский вопрос <g/> » К. Сімонова — це своєрідна суміш цього образу Америки зі специфічно російським комплексом духового спроституювання людини пера <g/> , в даному випадку журналіста <g/> , хоч міг би це бути й письменник типу самого Сімонова або Малишка <g/> . </p>
doc#37 Була пропозиція назвати його Український мистецький рух <g/> , але скорочення такої назви давало неприємні звуково-семантичні асоціації — УМР <g/> , і я запропонував переставити складники <g/> , щоб вийшло МУР <g/> , що піддавався й осмисленню в асоціації зі словом мур <g/> , мовляв <g/> , щось фортецеподібне <g/> , щось непохитне <g/> .
doc#81 Моє давнє внутрішнє неприйняття радянщини примхливою психологічною грою ввійшло в асоціяції зі станом української культури <g/> : її женуть і переслідують <g/> , значить — ми спільники <g/> .
doc#90 « <g/> Хоча б Денис знав з певністю <g/> , що це буде саме так <g/> , він <g/> , здається <g/> , ні на мить не затримався б зі своєю командою <g/> .
doc#92 Я не знав тоді <g/> , як багато зі своїх попередніх <g/> , празьких поглядів Якобсон зревізував в Америці і що він був на шляху до цілковитого їх перегляду й заперечення <g/> . </p>
doc#9 Характеристична з цього погляду згадка про мову С. Петлюри <g/> , яку знаходимо в І. Нечуя-Левицького <g/> : « <g/> Я ж часто зустрічаюсь з студентами <g/> , і вони усі говорять народною українською мовою <g/> , тільки один студент С. Петлюра і справді балакав зі мною так <g/> , що я спитав його <g/> , чи не з Галичини він <g/> »4. На цій же позиції були і тогочасні передові письменники — передусім Леся Українка і М. Коцюбинський <g/> .
doc#40 Слово Суботове стоїть у знахідному відмінку <g/> , а жадне з слів речення не може в'язатися безпосередньо зі знахідним відмінком <g/> .
doc#9 Навіть дещо зі старої <g/> , ще козацької <g/> , військової термінології Запорізької Січі відновляється тепер у війську УНР <g/> , можна думати <g/> , не безпосередньо зі старовини <g/> , а під впливом того <g/> , що ці <g/> , скажімо <g/> , сопші <g/> , чоти <g/> , рої тощо вживалися перед тим у практиці галицьких військово-спортивних організацій <g/> .
doc#29 Мабуть <g/> , зомлів би зі страху <g/> , якби побачив <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Цей ліс він знав <g/> , як свій власний гайок <g/> , бо зі своєю сотнею не раз в цих ото сторонах службу робив і проходив тим лісом <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#9 З дієслівного керування відзначу боліти зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Зневага <g/> …
doc#9 З особливостей у синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб
doc#9 <p> 5. Можна думати <g/> , що з Галичини прийшли до літературної мови також деякі придієслівні конструкції <g/> : чекати з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> , боронити з родовим відмінком іменника замість частіших чекати безпосередньо з родовим або знахідним відмінком іменника і боронити зі знахідним відмінком іменника <g/> . </p>
doc#22 В обох п'єсах герої вирушають на боротьбу зі злом <g/> .