Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 « <g/> Галичанізація <g/> » мови молодого покоління посунулася так помітно вперед <g/> , що її запеклий ворог І. Нечуй-Левицький зміг дати таку уїдливу й <g/> , звичайно <g/> , карикатурно перебільшену характеристику мови тогочасного молодшого покоління <g/> : « <g/> Наші молодші люди начитались галицьких газет так <g/> , що по мові зовсім погаличанилися <g/> , неначе так завзято падкували коло цієї справи <g/> , що аж повиучували ті газети й журнали й їх мову напам'ять <g/> »1. </p><p> III <g/> .
doc#9 як небо од землі <g/> »5. Але оцінка ця випливає — як звичайно в І. Нечуя-Левицького — не з уважної аналізи мови цієї драматичної поеми <g/> , а загального доброго враження <g/> , яке на нього <g/> , очевидно <g/> , ця річ справила <g/> .
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> </p>
doc#9 У другій половині її творчого життя <g/> , коли вона була відірвана від рідної Волині <g/> , природніше говорити не про волинські <g/> , а про галицькі мовні впливи <g/> , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а далі і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> .
doc#9 І тільки через те <g/> , що далеко не завжди ми спроможні при теперішньому стані діялектології провести чітку межу між галицьким і волинським у лексиці й синтаксі <g/> , ми з обережности оперуємо тут загальнішим і менш окресленим терміном « <g/> західноукраїнські мовні елементи <g/> » <g/> , підкреслюючи водночас <g/> , що Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох ( <g/> звичайно <g/> , гострокритично добираних <g/> ) суто галицьких мовних елементів <g/> . </p>
doc#9 Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#9 Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#9 Жило воно і в двадцяті роки <g/> , тільки не виривалося звичайно на поверхню культурного життя <g/> . </p>
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 з ранку до вечора тупцяємо коло клумбів <g/> » ( <g/> С. 358 <g/> ) <g/> , то це пояснюється не тільки його особистими дивацтвами <g/> , як про це звичайно думають і кажуть <g/> , а тією принциповою настановою <g/> , яку має письменник щодо шляхів розвитку української літературної мови <g/> . </p>
doc#9 В словниках <g/> , наприклад <g/> , знаходимо звичайно засідання <g/> , але в мовній практиці вживаються форми з накореневим наголосом засідання <g/> .
doc#9 <p> 9. Система дієслівного наголосу менш піддалася галицьким впливам <g/> , незважаючи на те <g/> , що галицький ( <g/> власне <g/> , західноукраїнський взагалі <g/> ) наголос у парадигмі теперішнього часу далеко простіший <g/> : звичайно без перенесень — або послідовно кінцевий ( <g/> держу — держиш — держат <g/> , варю — вариш <g/> , — варят <g/> ) <g/> , або послідовно накореневий ( <g/> прошу — просиш — просят <g/> , вожу — возиш — возят <g/> ) <g/> .
doc#9 Подамо зразки таких конструкцій <g/> , не претендуючи <g/> , звичайно <g/> , і тут на повноту охоплення матеріялу <g/> . </p>
doc#9 Східноукраїнські говірки тут теж уживають звичайно конструкції з прийменником по з місцевим відмінком <g/> . </p>
doc#9 Воно має <g/> , звичайно <g/> , частковий <g/> , спорадичний характер <g/> , найчастіше трапляється в іншомовних словах ( <g/> мабуть <g/> , мимовільна познака того <g/> , що вони засвоєні через російське посередництво <g/> ) <g/> , а загалом не піддається встановленню якихось і загальнообов'язкових норм <g/> .
doc#9 Як видно з прикладів <g/> , акання <g/> , за винятком слова автора <g/> , зосереджується і на переднаголосових складах <g/> , але і тут <g/> , звичайно <g/> , не має суворо-обов'язкового характеру <g/> .
doc#10 Не випадково ані в своєму романтизмі <g/> , ані в своєму народництві Курило звичайно не доходила крайностей <g/> , не втрачала ґрунту під ногами <g/> , не виробляла приписів <g/> , розбіжних з фактами <g/> .
doc#10 Курило починає звичайно коротким описом села в його історії <g/> , економічному розвитку <g/> , сучасному етапі <g/> ; далі характеризує тих осіб <g/> , що від них безпосередньо роблено записи <g/> , при чому Курило звертає увагу на те <g/> , чи є відмінності в мові різних поколінь <g/> .
doc#10 <p> Те <g/> , що радше передчувалося й накреслювалося в ( <g/> 14 <g/> ) <g/> , знаходить досить чіткі контури в ( <g/> 23 <g/> ) <g/> , — звичайно під впливом знайомства з працями попередників і провідників празької фонологічної школи ( <g/> Є.Поліванов <g/> , Н.Яковлев <g/> , Р.Якобсон <g/> ) <g/> , що їх авторка не раз і цитує в цій статті <g/> .
doc#11 І <g/> , звичайно <g/> , не діють уже закони й норми земного й людського фізичного й психічного простору <g/> : « <g/> Ванна зі старечим тілом здійнялася аж під стелю і закружляла кімнатою <g/> » <g/> . </p>