Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Але те <g/> , що в сучасній мові цей називний відмінок завжди відчувається як зв'язаний з дальшим реченням <g/> , як вжитий <g/> , за слушним зауваженням Пєшковського <g/> , " <g/> з метою підготувати матеріял для наступної думки [ <g/> предстоящей мысли <g/> ] " <g/> , не дозволяє ще розглядати його як називне речення <g/> .
doc#94 Може <g/> , легше змагатися навіть віч-на-віч з державою візантійського кшталту <g/> , її підступною й безжальною машиною <g/> , ніж із тим мороком <g/> , який вона плекає і який міцніше від ланцюгів обплутує душу <g/> .
doc#65 На тлі російської мови з її рыцарь форма з л зазнала зниження в оцінці й з'явився нахил розглядати її як вульґарну ( <g/> що зустрілося <g/> , правда <g/> , з деякими труднощами й опором <g/> ) { <g/> Докладніше я обговорюю цю проблему в моїй статті " <g/> Двомовність і вульґаризм <g/> " ( <g/> в збірнику " <g/> Studia Slavica in honorem <g/>
doc#81 Директором його був товариш Поліщук <g/> , єврей десь з Київщини <g/> , з довгим носом і гаркавою вимовою р. До технікуму вступила дівчина на прізвище Столяренко <g/> .
doc#86 До популярности імени Хвильового далеко більше спричинилися напади на нього з довгими витягами з його творів у погромних статтях Хвилі <g/> , Гірчака і більших вождів партії ( <g/> так що <g/> , може <g/> , якоюсь мірою їм і вдячність в історичній перспективі мала б належати <g/> !
doc#81 Володимир Григорович був людина обмежених зацікавлень <g/> , розмови з ним були далекі від тих зблисків <g/> , що іскрилися в розмовах з Догадьком <g/> .
doc#81 Із плетива сталінославної поетичної традиції і моїх справжніх сподівань визволення від німецького походу виросла моя <g/> , з дозволу сказати <g/> , поезія <g/> , в якій я оспівував — ні <g/> , хвалити Бога <g/> , не Гітлера <g/> , але марш німецького війська на Схід <g/> .
doc#72 , 75 <g/> , 77 <g/> , 83 <g/> , 93 <g/> , 96 <g/> , 102 <g/> , 114 <g/> , 118-120 <g/> , 122 <g/> , 130 Захід — 89 <g/> , 131 Західна Волинь — 60 Західна Галичина — 19 Західна Европа — 9 <g/> , 69 Західна Польща — 144 Західна Україна — 107,133,137 <g/> , 139 <g/> , 147 <g/> , 149 </p><p> Західне Закарпаття —157 “ <g/> Західня Україна <g/> ” — 96 <g/> , 106 Зборовський І. — 127 Збруч —49 <g/> , 60 <g/> , 61 <g/> , 68 “ <g/> Зеркало <g/> ” — 17 Зеров Микола —111 Зілинський І. — 149 <g/> , 151 Зінов'єв Г. — 75 <g/> , 91 “ <g/> З-над хмар і з долин <g/> ” — 12 Знаєнко Мирослава —10 “ <g/> Знамя коммунизма <g/> ” —121 “ <g/> Знання <g/> ” — 81 Зоркий Н. —163 “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> Дніпропетровськ <g/> ) — 95 “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> Львів <g/> ) — 13,21 “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> Москва <g/> ) — 34 “ <g/> Зоря-Наjnal <g/> ” — 253 “ <g/> Зшитки боротьби <g/> " — 80 </p><p> <g/> Известия <g/> ” ( <g/> Москва <g/> ) — 80 <g/> , 118 “ <g/> Известия <g/> ” ( <g/> Одеса <g/> ) — 95 “ <g/> Известия Императорской Академии Наук <g/> ” — 66 </p><p> Іваницький С. —174 ігнатієнко В. — 16 <g/> , 23 <g/> , 37 <g/> , 79-80 Ільницький Роман— 10 Індія — 126
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#24 А з другого боку <g/> , розділи ряду « <g/> б <g/> » наскрізь пронизані тією ж синтетичною думкою <g/> , тільки що вона ніби заслонена образами побутово допасованих персонажів <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що соціальні діалектизми виростають здебільшого як добудова до літературної мови і доповнюють її <g/> , з одного боку <g/> , через те <g/> , що вони здебільшого мають конкретно-образний характер <g/> , з другого боку <g/> , нарешті <g/> , через те <g/> , що вони не зв'язані конечно з низько-оцінюваними в суспільстві середовищами <g/> , вони частіше й легше від територіальних діалектизмів засвоюються літературною мовою <g/> , де вони нерідко правлять за засіб відсвіження і конкретизації <g/> .
doc#76 А з другого боку <g/> , общерусская — російська мова й культура — для Струве це не тільки мова й культура росіян <g/> ; визнати це означало б пристати на визнання її як часткової і рівновартної з іншими <g/> , на одному рівні з ними <g/> , чого Струве припустити аж ніяк не хотів <g/> , бо це був би кінець дорогої його серцю імперії <g/> .
doc#40 Цим пояснюється <g/> , що звук г може легко виникати перед початковими голосними ( <g/> Цей « <g/> придих <g/> » літературна мова має в словах горіх <g/> , гострий <g/> , ганус <g/> , Ганна <g/> , гарба <g/> , гармата <g/> , гаспид <g/> , гикавка <g/> ) <g/> , а з другого боку може легко затиратися в вимові між двома однаковими голосними <g/> ; особливо між двома о в швидкій вимові г часто випадає <g/> , так що слова того <g/> , дорогого можуть тоді звучати тоо <g/> , дорогоо і навіть дорооо <g/> .
doc#40 От саме через ці точки стичности з прислівником і з дієприкметником дієприслівник може іноді наближатися до цих частин мови <g/> , частково або цілком утрачаючи дієслівні властивості <g/> .
doc#52 <p> ( <g/> Дзвонець <g/> , Ненаситець <g/> , Вовніг <g/> ) </p><p> ТРИ ПОРОГИ РАДЯНСЬКИХ ДИСИДЕНТІВ </p><p> Писати з еміграції про так званих дисидентів Радянського Союзу важко <g/> , майже неможливо <g/> .
doc#81 Поза тим <g/> , слід у пам'яті лишили деякі чужі фільми — німецькі « <g/> Вар'єте <g/> » з Емілем Янінµсом і « <g/> Симфонія великого міста <g/> » і російський « <g/> Людина з ресторану <g/> » з Михайлом Чеховим <g/> .
doc#72 1903 <g/> ) <g/> : “ <g/> Я ніяк не можу згодитися <g/> , що нам не слід брати теми з життя нашої інтелігенції <g/> , бо її у нас нема <g/>
doc#72 Відповідаючи Коцюбинському на його заклик <g/> , Панас Мирний стає в обороні творів з життя селянського <g/> , — “ <g/> того життя <g/> , що виробило нашу живу мову <g/> , що давно заснувалося і ще й досі дає свої живі оригінальні зразки своїх типів <g/>
doc#24 І коли на початку твору вона з'являється в момент <g/> , сказати б <g/> , хресної муки <g/> , в момент похорону коханого <g/> , коли вона близька того <g/> , щоб зректися життя <g/> , то кінцева поява знаменує її примирення з життям <g/> , її повернення до життя <g/> , духовне відродження <g/> , воскресіння <g/> .
doc#24 І тому образ землі-степу в « <g/> Mystère profane <g/> » ототожнено з жінкою <g/> . </p>