Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> Поза цими випадками розв'язати сумнів <g/> , що писати <g/> : е чи и можна за допомогою словника <g/> , напр <g/> .
doc#12 Отже <g/> , коли давніше було тут о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , то пишемо тепер не и <g/> , а і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> А. о <g/> , е — і. </p><p> Чергування о <g/> , е — і <g/> , що постало в наслідок занепаду глухих <g/> , голосних ъ <g/> , ь у слабкій позиції <g/> , в сучасній літературній мові вкладається в такі закономірності <g/> : </p><p> 1. В закритому складі е <g/> , о переходять в і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> А. о <g/> , е — і. </p><p> Чергування о <g/> , е — і <g/> , що постало в наслідок занепаду глухих <g/> , голосних ъ <g/> , ь у слабкій позиції <g/> , в сучасній літературній мові вкладається в такі закономірності <g/> : </p><p> 1. В закритому складі е <g/> , о переходять в і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> А. о <g/> , е — і. </p><p> Чергування о <g/> , е — і <g/> , що постало в наслідок занепаду глухих <g/> , голосних ъ <g/> , ь у слабкій позиції <g/> , в сучасній літературній мові вкладається в такі закономірності <g/> : </p><p> 1. В закритому складі е <g/> , о переходять в і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Не переходять е <g/> , о в і <g/> , коли вони <g/> : </p><p> а <g/> ) випадні <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. Чергування о <g/> , е—і охопило також деякі давніше запозичені чужі слова <g/> : ґніт—ґнота <g/> , колір—кольору <g/> , папір—паперу <g/> , а також деякі слова <g/> , де і не походить з о <g/> , е <g/> : ведмідь—ведмедя <g/> , річ—речі <g/> , хрін—хрону ( <g/> і хріну <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> 6. У родовому відмінку множини деяких іменників жіночого й середнього роду о <g/> , е не переходять в і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 7. Про і — е в наростку -іння <g/> , -ення див <g/> .
doc#12 IV Б 5. </p><p> 8. Під впливом чергування е <g/> , о—і в деяких словах і чергується з у <g/> , я <g/> , а саме <g/> : запріг — запрягла <g/> , ліг—лягла <g/> , гільтяй ( <g/> і гультяй <g/> ) <g/> , діброва ( <g/> і дуброва <g/> ) <g/> , заміж <g/> . </p>
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#12 IV Б 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не після шелесних звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи <g/> ) <g/> , до нього <g/> , прокльону <g/> , цього <g/> , сьорбати <g/> , дьоготь <g/> ; але літ — лету ( <g/> рідше — льоту <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> 1. В наворотових формах дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в і <g/> , надр <g/> .
doc#12 <p> 1. В наворотових формах дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в і <g/> , надр <g/> .
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 7. У наростку -тель пишемо завжди е <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> У складних словах може бути сполучний звук о <g/> , е <g/> , є або и. </p><p> 2. Сполучний звук о буває <g/> : </p><p> а <g/> ) коли перша частина слова прикметникова <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. Сполучний звук е звичайно буває при решті м'яких іменникових основ <g/> , напр <g/> .
doc#12 : тим то <g/> , буцім то <g/> , </p><p> е <g/> ) Частка же ( <g/> після попереднього голосного ж <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників і прислівників <g/> : аж <g/> , алеж <g/> , бож <g/> , авжеж <g/> , адже <g/> , аджеж <g/> , аніж <g/> , ніж <g/> , отож <g/> , отже <g/> , атож <g/> , також <g/> , теж щождо <g/> . </p>