Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 Чергування голосних <g/> . </p><p> А. о <g/> , е — і. </p><p> Чергування о <g/> , е — і <g/> , що постало в наслідок занепаду глухих <g/> ,
doc#12 в такі закономірності <g/> : </p><p> 1. В закритому складі е <g/> , о переходять в і <g/> , напр <g/> . <g/> : кота—кіт <g/> , село — сіл <g/> ,
doc#12 , село — сіл <g/> , Києва—Київ <g/> . </p><p> 2. Не переходять е <g/> , о в і <g/> , коли вони <g/> : </p><p> а <g/> ) випадні <g/> , напр <g/> . <g/> : ранок ( <g/> бо <g/> :
doc#12 , а також деякі слова <g/> , де і не походить з о <g/> , е <g/> : ведмідь—ведмедя <g/> , річ—речі <g/> , хрін—хрону ( <g/> і
doc#12 деяких іменників жіночого й середнього роду о <g/> , е не переходять в і <g/> , напр <g/> . <g/> : будов <g/> , висот <g/> , дров <g/> ,
doc#12 , перепон <g/> , потреб <g/> , проб рогож <g/> , рож <g/> . </p><p> 7. Про і — е в наростку -іння <g/> , -ення див <g/> . IV Б 5. </p><p> 8. Під
doc#12 <p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> ,
doc#12 ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> . <g/> : пшоно — пшениця <g/> , чотири—четвертий <g/> ,
doc#12 , -евий див <g/> . IV Б 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не після шелесних звуків <g/> : льон <g/> ,
doc#12 . </p><p> 1. В наворотових формах дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в і <g/> , надр <g/> . <g/> :
doc#12 дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в і <g/> , надр <g/> . <g/> : стерти—стирати <g/> , замести—замітати
doc#12 я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : біль <g/> , вільний <g/> , льох <g/> , неня <g/> , дюна <g/> , синє
doc#12 . </p><p> 7. У наростку -тель пишемо завжди е <g/> , напр <g/> . <g/> : учитель <g/> , мислитель <g/> . </p><p> 8. Наросток -ев (
doc#12 . </p><p> У складних словах може бути сполучний звук о <g/> , е <g/> , є або и. </p><p> 2. Сполучний звук о буває <g/> : </p><p> а <g/> ) коли перша
doc#12 . <g/> : життєрадісний <g/> , краєвид <g/> . </p><p> 4. Сполучний звук е звичайно буває при решті м'яких іменникових
doc#12 , нібито <g/> , начебто <g/> , напр <g/> . <g/> : тим то <g/> , буцім то <g/> , </p><p> е <g/> ) Частка же ( <g/> після попереднього голосного ж <g/> )
doc#12 Грецька β ( <g/> ета <g/> ) <g/> . </p><p> Грецьку ету передаємо літерою е <g/> , напр <g/> . <g/> : амнестія <g/> , Атени <g/> , бібліотека <g/> , етер <g/> ,
doc#12 Е. </p><p> На початку слів чуже е <g/> , передаємо літерою е <g/> , напр <g/> , <g/> : Европа <g/> , Ефрат <g/> , електрика <g/> . </p><p> Але в словах
doc#12 церкви <g/> , відтворюємо початкове чуже е літерою є <g/> , напр <g/> . <g/> : Єва <g/> , євангелія <g/> , Євген <g/> , єврей
doc#12 , Французьке ЕU <g/> ) <g/> . </p><p> Чуже ö передаємо українським е <g/> , напр <g/> . <g/> : Ґете <g/> , монтер <g/> , Бернс <g/> . </p><p> Ґ. Чуже Ü (