Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Це <g/> , правда <g/> , дало змогу радикально поліпшити якість другого та третього тому супроти першого <g/> , але затягло темпи всього видання і кінець-кінцем спричинилося до того <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p>
doc#10 <p> Перед Ганцовим були виявлені північно-українські дифтонги і було зроблено багато часткових спостережень щодо їх справжньої природи — головне К. Михальчуком і Я- Роз- вадовським <g/> , але тільки Ганцов <g/> , поєднавши їхні міркування з власними спостереженнями <g/> , дав <g/> , з одного боку <g/> , докладну характеристику цих так званих дифтонгів <g/> , а з другого <g/> , — показав їх ролю в системі сучасних північно-українських говірок і в їх історичному розвитку <g/> .
doc#10 Білорусько-українські мовні збіги Ганцов хоче пояснити тільки взаємовпливами двох мов <g/> , коли <g/> , з одного боку <g/> , українські риси глибоко проникають у білоруську мову ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 229 <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , білоруські впливи — молодші — сягають аж до Києва ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 206 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Досить порівняти з цього погляду праці Ганцова з “ <g/> Во- сточнолужицкое наречие <g/> ” Щерби <g/> , з одного боку <g/> , і з найти- повішою діялектологічною працею Шахматова “ <g/> Описание Лекинского говора <g/> ”23 <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , щоб одразу побачити <g/> , як близько стоїть Ганцов до першого і як рішуче відмінний від другого <g/> . </p>
doc#10 <p> Досить порівняти з цього погляду праці Ганцова з “ <g/> Во- сточнолужицкое наречие <g/> ” Щерби <g/> , з одного боку <g/> , і з найти- повішою діялектологічною працею Шахматова “ <g/> Описание Лекинского говора <g/> ”23 <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , щоб одразу побачити <g/> , як близько стоїть Ганцов до першого і як рішуче відмінний від другого <g/> . </p>
doc#10 Сюди належать її праці 7 <g/> , 12 <g/> , 16—18 <g/> , 20 <g/> , 21 <g/> , 25 <g/> , 26. Якщо діялектологія давала головний фактичний матеріал для цих праць <g/> , то <g/> , з другого боку <g/> , відчувалася потреба теоретично-методологічного обґрунтовання <g/> .
doc#10 Тепер її завдання — прислухатися до другого полюсу українського мовного світу — крайніх південнозахідніх говірок <g/> , і наступного <g/> , 1924 р. вона відвідує південнозахіднє Поділля — Тульчиніцину й Молдавію в її тогочасних адміністративних межах ( <g/> 19 <g/> , 48 <g/> ; 22 <g/> , 215 <g/> ) <g/> .
doc#10 Курило культивує записи і <g/> , з другого боку <g/> , використання матеріалу записів для історично-лінгвістичних реконструкцій <g/> , — але традиційний середній етап — послідовний опис-перелік усіх чи всіх головних рис окремої говірки <g/> , — цей етап найменше для неї цікавий <g/> .
doc#10 І тут природним стає питання про обставини історичного життя їхніх племенних носіїв <g/> , про ті історичні обставини <g/> , що зумовили <g/> , з одного боку <g/> , ізоляцію цих ддвох груп одна від одної <g/> , а з другого – можливо <g/> , їх тимчасові сходження з іншими <g/> , не східньослов'янськими народностями <g/> .
doc#10 Це пояснюється її великою ерудицією <g/> , як у знанні фактів української мови <g/> , зокрема її діялектів <g/> , так і теоретичного мовознавства <g/> , а з другого боку <g/> , живим чуттям дослідника-відкривача <g/> .
doc#10 З другого боку <g/> , це чуття провадило її від детальних і дрібних фактів до широких узагальнень <g/> .
doc#10 Тому в діалектології Курило була противником клясифікації говірок способом механічного переліку їх рис <g/> : “ <g/> Явище <g/> , характеристичне для одного діялекту <g/> , може бути більш чи менш відоме й у межах другого діялекту <g/> , де воно не є характеристичне <g/> ” <g/> , — зазначає вона ( <g/> 21 <g/> , 403 <g/> ) <g/> .
doc#11 <p> « <g/> Страшних слів <g/> » Андрухович позбувся вже на шляху від свого першого до другого роману <g/> .
doc#11 Є сплески води <g/> , сплески « <g/> другого типу <g/> » <g/> .
doc#12 <p> 6. При творенні другого ступеня прикметників наростком -ш ( <g/> ий <g/> ) попередні г <g/> , ж <g/> , з в сполученні з ш дають жч <g/> , напр <g/> .
doc#12 Виняток становлять ті слова <g/> , де перша основа є формою другого ступеня <g/> , напр <g/> .
doc#15 З другого боку <g/> , віднесення однакових структурально словосполучень до різних категорій часто не знаходить достатнього обґрунтовання <g/> .
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#15 Різниця цих двох значень тонко проаналізована Пєшковським <g/> ; але легко бачити <g/> , що перехід від першого значення до другого можливий і не важкий <g/> ; адже все <g/> , що ми уявляємо <g/> , ми уявляємо як сутнє або потенціяль- но сутнє - в широкому розумінні слова <g/> . </p>
doc#15 <p> Таке ж зближення цих двох конструкцій відзначає Мєщанінов і на матеріялі " <g/> яфетичних <g/> " мов <g/> , з другого боку <g/> , цікаво і те <g/> , що Бихов- ська відзначає нахил " <g/> обьективного строя предложения <g/> " перетворитися на категорію стану <g/> , що теж становить паралелю до розвитку роз- гляданих " <g/> субстантивних конструкції <g/> " в українській і інших мовах <g/> .