Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> Трудно навіть сказати <g/> , котра з двох наведених концепцій була в Ганцова пізнішою <g/> .
doc#10 Якщо українська мова постала зі злиття двох первісно відмінних груп <g/> , то виходило <g/> , що розвиток східного слов'янства відбувався не тільки ди- ференціацією <g/> , а і інтеграцією <g/> , не тільки розгалуженням <g/> , а і збіжностями <g/> .
doc#10 Білорусько-українські мовні збіги Ганцов хоче пояснити тільки взаємовпливами двох мов <g/> , коли <g/> , з одного боку <g/> , українські риси глибоко проникають у білоруську мову ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 229 <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , білоруські впливи — молодші — сягають аж до Києва ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 206 <g/> ) <g/> .
doc#10 Наслідки праці цих мовознавців не викорчувані і не можуть бути викорчувані <g/> , за винятком окремих деталів <g/> , — а це з двох причин <g/> : бо їхня праця спиралася не на фантазії й суб'єктивні забаганки <g/> , а на факти й тенденції розвитку живої народної та інтелігентської мови <g/> ; і також — бо вони самі мали наукову лінгвістичну кваліфікацію <g/> , лінгвістичну обдарованість і почуття відповідальности за роблене <g/> . </p>
doc#10 Тут в “ <g/> Увагах <g/> ” Курило ніби проявляється боротьба впливів двох її вчителів — її безпосереднього вчителя Є. Тимченка з його етнографічним підходом <g/> , і її учителя з книжок — О.Потебні <g/> , з його романтично-національним підходом <g/> , до певної міри завдяченим В. Гумбольдтові <g/> .
doc#10 Вона прийшла до цього числа <g/> , вилучивши — цілком слушно — ті подовжені приголосні <g/> , що трапляються тільки на межах слів або морфем і фонологічно являють собою суму двох однакових фонем <g/> , — а також вивівши в окрему групу те <g/> , що є ознакою чужих <g/> , не українських і не цілком припасованих до української фонологічної системи слів і виразів <g/> .
doc#10 Курило використала також деякі чужі записи <g/> , але тільки при двох умовах <g/> : що їх робила філологічно освічена людина родом з даної місцевості і що Курило контролювала мову й вимову самої цієї людини <g/> . </p>
doc#10 Курило приходила до того ж висновка <g/> , що й Ганцов <g/> , — українська мова склалася з злиття двох первісно відмінних говіркових груп <g/> .
doc#10 Тим то в дальших працях своїх вона могла з повним правом виходити як з доведеної з тези про “ <g/> колишню відмежованість двох груп говірок <g/> , що склалися на сучасні українські діялекти <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 380 <g/> ) <g/> , про те <g/> , що “ <g/> українські діялекти в їх сучасному стані дають підставу твердити <g/> , що в основі їх лежать дві звукові системи <g/> , відмінні своїми основними тенденціями <g/> ” ( <g/> 20 <g/> , 75 <g/> ; пор <g/> .
doc#10 Мало бо ствердити наявність двох діялектних груп <g/> , що з них склалася українська мова <g/> , — треба поставити ще питання про те <g/> , як і чому вони постали <g/> .
doc#10 Зрештою <g/> , розбудовуючи свою теорію двох діялектних груп <g/> , що з них склалася українська мова <g/> , Курило почасти підривала теорію прасхідньослов'янської єдности <g/> . </p>
doc#11 Роман — про протистояння двох трибів життя — аполлонівський упроваджується списком зупинок вапоретто <g/> , вакхічний <g/> , діонісійський <g/> , оргіястичний — буянням і маріннями героїв <g/> .
doc#12 : денний <g/> , ранній <g/> , сонник <g/> ; </p><p> г <g/> ) двох наростків <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Слова і вирази <g/> , що складаються з повторення тих самих елементів або повторення тих самих елементів з невеличкою зміною або з двох однозначних елементів або двох протилежних значенням елементів <g/> , якщо позначають одне поняття <g/> , пишуться з розділкою <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Слова і вирази <g/> , що складаються з повторення тих самих елементів або повторення тих самих елементів з невеличкою зміною або з двох однозначних елементів або двох протилежних значенням елементів <g/> , якщо позначають одне поняття <g/> , пишуться з розділкою <g/> , напр <g/> .
doc#12 : „За річкою <g/> , за Дунаєм <g/> , козаченько конем грає“ ( <g/> Народна пісня <g/> ) <g/> ; „Мав він діточок лише двоє <g/> , і то двох синів <g/> , Сергія і Амброзія“ ( <g/> Воробкевич <g/> ) <g/> . </p>
doc#14 Це коштувало йому двох рядків <g/> : </p><p> Ти ідеш і стискаєш в руках </p><p> Всіх чуттів твоїх ревну гармошку <g/> . </p>
doc#15 , ні навіть у перших двох виданнях « <g/> Русского синтаксиса в научном освещении <g/> » А. М. Пєшковського <g/> , ученого <g/> , якому ми найбільше завдячуємо розроблення теорії називного речення <g/> . </p>
doc#15 <p> Другий учень Потебні <g/> , передчасно померлий А. В. Попов <g/> , що присвятив спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній оригінальну теорію походження двоелементного речення з двох цілком самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні <g/> , тим більше <g/> , їх підтипів <g/> .
doc#15 <p> У двох учених <g/> , які на довгий час визначили багато чого в розвитку синтакси в Німеччині своїми теоретичними настановами і почасти практичним їх застосуванням - у Г. Павля і В. Вундта <g/> , при всій протилежності їх загального підходу <g/> , ми однаково знайдемо незнання ( <g/> або невизнання <g/> ) називного речення як категорії <g/> .