Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 В усякому випадку з цього погляду ніхто не вивчав еволюції церковнослов'янської мови <g/> , а варт було б це зробити <g/> . </p>
doc#25 Він пише <g/> : “ <g/> Розрізнення всіх цих звукових особливостей у малоруському наріччі відбулось самостійно і багато в чому йшло <g/> , незаперечно <g/> , іншими шляхами <g/> , ніж у інших вказаних слов'янських наріччях <g/> ; але в даному випадку дуже характеристичний сам факт більшого зближення щодо цього малоруського наріччя з іншими слов'янськими наріччями <g/> , ніж з двома іншими руськими <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 178 <g/> ) <g/> .
doc#25 Проблему <g/> , чому старі закінчення давального-місцевого відмінка однини типу земли <g/> , кости ( <g/> а в останньому випадку це стосується також і називного-знахідного відмінка множини <g/> ) <g/> , зберігані великою мірою в західньоукраїнських говірках <g/> , у решті говірок заступлені типом землі <g/> , кості <g/> , — він розв'язує тим <g/> , що тут впливали іменники “ <g/> твердого <g/> ” типу ( <g/> вода — воді <g/> ) <g/> .
doc#26 <p> Зрештою <g/> , всі ці труднощі з датами у випадку Шевченка не справжні <g/> .
doc#26 У цьому випадку — у виконанні функцій літературної критики — ішлося про зв'язок і окремішність від бароккової нашої літератури і — ще більшою мірою й ще важливіше — про визначення незалежности української літератури від російської <g/> .
doc#26 <p> У випадку Квітки-Основ'яненка Шевченко був не менш критичним і знову не прямим запереченням чи полемікою <g/> , а своєю інакшістю <g/> .
doc#26 Ті <g/> , що їм протиставлялися <g/> , були найчастіше « <g/> реакційні <g/> » <g/> , але часом і « <g/> антинародні <g/> » — у цьому останньому випадку й термінологія не була змінена <g/> .
doc#26 Можливо <g/> , це був цензор — у випадку сміховини <g/> .
doc#27 <p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , бо важливі частини його листування втрачені ( <g/> наприклад <g/> , можемо тільки здогадуватися <g/> , що у випадку двох його позашлюбних « <g/> романів <g/> » <g/> , з Марком Вовчком і Параскою І'лібовою <g/> , листування провадилося по-російськи <g/> ) або не опубліковані <g/> .
doc#29 У випадку Курбаса і його « <g/> Березоля <g/> » скороминущість помножується тим <g/> , що враження глядачів роками й десятиріччями переслідувалися й глушилися <g/> .
doc#31 А в випадку мови про пролетарське мистецтво — що « <g/> воістину буде могутнім чинником в розвиткові людськости і поведе її до ненависних просвітянинові " <g/> тихих озер загірньої Комуни <g/> " <g/> , де зустріне людину " <g/> втілений прообраз тієї надзвичайної Марії <g/> , що стоїть на гранях невідомих віків <g/> "» <g/> , — лапки <g/> , вжиті Хвильовим <g/> , указують на те <g/> , що тут маємо справу не тільки з натяками на стиль його новель <g/> , а з буквальними цитатами <g/> . </p>
doc#31 Більше навіть <g/> : одна з істотних відмінностей між памфлетами Хвильового й Донцова та <g/> , що в кожному своєму памфлеті Хвильовий шукає істини <g/> , а Донцов установив її для себе раз назавжди і тільки прикладає її в кожному окремому випадку <g/> .
doc#31 Тільки безмежність ненависти до супротивника – у випадку Вольтера до духівництва <g/> , у випадку Хвильового до міщанства – єднає двох памфлетистів <g/> .
doc#31 Тільки безмежність ненависти до супротивника – у випадку Вольтера до духівництва <g/> , у випадку Хвильового до міщанства – єднає двох памфлетистів <g/> .
doc#31 <p> Як бачимо <g/> , кількість посилань на російські джерела майже дорівнює кількості посилань на українські <g/> , а в випадку передреволюційних письменників майже вдвоє перевищує <g/> .
doc#32 Як і в випадку придбання будинку <g/> , для опису архіву були потрібні варяги <g/> .
doc#36 Зайва і всяка розкіш <g/> , включно зі споживанням м'яса ( <g/> у випадку Ґе <g/> , одначе <g/> , не засуджувалось куріння <g/> , адже селяни теж смалять <g/> ) <g/> .
doc#36 <p> Отож <g/> , в даному випадку маємо збіг переконань <g/> , а не навернення <g/> .
doc#36 Випадковим збігом <g/> , пристайністю ( <g/> як у випадку опрощения Толстого й Ґе <g/> ) <g/> , а чи впливом Шевченка на маляра <g/> ?
doc#37 Крах цього принципу в випадку ВАПЛіте ми розглядали як наслідок переслідувань комуністичною владою <g/> .