Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> Те <g/> , що радше передчувалося й накреслювалося в ( <g/> 14 <g/> ) <g/> , знаходить досить чіткі контури в ( <g/> 23 <g/> ) <g/> , — звичайно під впливом знайомства з працями попередників і провідників празької фонологічної школи ( <g/> Є.Поліванов <g/> , Н.Яковлев <g/> , Р.Якобсон <g/> ) <g/> , що їх авторка не раз і цитує в цій статті <g/> .
doc#10 В усякому випадку нове й цінне в ( <g/> 23 <g/> ) було вже виразне намагання виплутатися з хащів психологічного розуміння фонеми й зрозуміти її місце в системі мови <g/> .
doc#10 Але його власна схема розвитку поліфтонгів <g/> , як він подав її в ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , ледве чи може витримати критику і фактично в своїх дальших працях Ганцов сам її заперечив <g/> , хоч і не запропонував іншої <g/> .
doc#10 До хибности його схеми в ( <g/> 4 <g/> ) спричинилося <g/> , можна думати <g/> , хибне і чисто апріорне твердження <g/> , ніби “ <g/> цей процес ( <g/> розвитку — Ю.Ш. <g/> ) в дифтонгізованих о <g/> , е сливе на всьому просторі української язикової території в основному свойому напрямку був єдиний <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 133 <g/> ) і що відмінність сучасних рефлексів — і ( <g/> або ї <g/> , ы <g/> , у <g/> ) в південних говірках <g/> , поліфтонги в північних — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того ж самого процесу <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Додаймо до цього ще розуміння чергувань у <g/> : в <g/> , і <g/> : й як вияву особливої властивости української мови <g/> , її потягу до краси <g/> , до стилістично використовуваної рівноваги голосних і приголосних <g/> , пропаговане в ( <g/> 4 <g/> ) ( <g/> у За <g/> , 127 Курило вживала для цього явища терміну “ <g/> милозвучність <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#10 Численні автори різних мовних підручників і порадників <g/> , що видавалися тоді цілою зливою <g/> , в суті речі майже виключно популяризували настанови Курило в ( <g/> 5 <g/> ) <g/> .
doc#25 Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , і <g/> , отже <g/> , вся споруда вимагала б солідної перебудови <g/> , яка ніколи автором не була виконана <g/> .
doc#10 Риси ці зібрані досить повно в ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , але вичислені тільки конспективно <g/> . </p>
doc#25 <p> З цих загальних фонологічних <g/> , але зовсім своєрідних у своїй фонологічності настанов Михальчукових випливає і багато цікавих часткових його поглядів <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , характеристика артикуляційної бази української мови в ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; вимога відрізняти не тільки “ <g/> м'які <g/> ” приголосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , а і “ <g/> м'які <g/> ” голосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , викладена <g/> , правда <g/> , в ледве чи стійній формі твердження про поліфтонгічну вимову всіх голосних і обов'язковість у кожному звуку веляризаційного або паляталізаційного складника ( <g/> 3 <g/> , 46 <g/> ) <g/> , але в засаді плідна для розуміння фонологічної системи східньо- і західньослов'янських мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній приголосний ( <g/> 3 <g/> , 56 <g/> ) і т. д. З
doc#40 Давніше особи виражалися в ньому допоміжним дієсловом бути <g/> , що і досі можна простежити в ( <g/> дуже рідких <g/> ) рештках <g/> , властивих архаїзованим стилям <g/> , напр <g/> .
doc#40 Іменники в ( <g/> майбутній злотній <g/> ) далині <g/> , в день ( <g/> Велико- вже суботній <g/> ) <g/> , прислівник ( <g/> ще <g/> ) вище — відокремлені <g/> , насамперед <g/> , тому <g/> , що вони вносять уточнення в значення попередніх членів речення з таким самим обставинним значенням <g/> : там <g/> , взавтра <g/> , за церквою <g/> . </p>
doc#6 Бо в дійсності він ніколи не мав абсолютної певности <g/> , чи те коло не було нестале і не тотожне з з <g/> , а вже й поготів <g/> , чи його можна замінити на в ( <g/> ньому <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> На означення виробів іноді вживається наростка - ( <g/> т <g/> ) в ( <g/> о <g/> ) ( <g/> наголошеного <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#40 <p> Перебування або діяння в певному місці показують прийменники за <g/> , над <g/> , під <g/> , перед <g/> , між з орудним відмінком <g/> , серед і між з родовим <g/> , по з місцевим і особливо в ( <g/> у <g/> ) і на з місцевим <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Прийменник в ( <g/> у <g/> ) на означення відтинку часу <g/> , протягом якого сталася дія <g/> , вживається то з місцевим <g/> , то з знахідним відмінком <g/> , примхливо розрізняючися від звороту до звороту <g/> : в цьому сторіччі <g/> , в цьому році <g/> , в цьому місяці ( <g/> і з прийменником на <g/> : на цьому тижні <g/> ) <g/> , але — в цей час <g/> , в цю пору <g/> , в цю годину <g/> , в цю хвилину <g/> .
doc#40 <p> у- ( <g/> о <g/> ) <g/> : в ( <g/> у <g/> ) <g/> : нуль звука <g/> . </p>
doc#81 <p> Одне слово <g/> , на Снопківській ми почували себе попри всі обмеження <g/> , як риба в ( <g/> ще не зіпсованій <g/> ) воді <g/> .
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#12 : жюрі <g/> , Ґоцці <g/> ; </p><p> в <g/> ) -у <g/> , -ю <g/> , напр <g/> .