Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Так я його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без асоціяції з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> .
doc#20 Чи не тоді ж Юрко без дозволу лікарів утік чи не через те саме вікно <g/> . </p>
doc#20 ) <g/> , творячи ґрунт для прийдешніх величних творів її — без найменшого уявлення про те <g/> , що діялося на Україні <g/> , де вже заносилося на чорну чуму Кагановичевого терору <g/> .
doc#21 <p> Перше число “ <g/> Арки <g/> ” вийшло вже без згадки <g/> , що це додаток до “ <g/> Української трибуни <g/> ” <g/> , тепер це був “ <g/> Місячник <g/> .
doc#21 І що шкода праці того <g/> , хто хоче малювати свідомо <g/> , без того одного відсотка різниці — різниця <g/> , якої ніхто <g/> , крім фахівців <g/> , і не почує <g/> , не помітить <g/> .
doc#22 І це <g/> , без сумніву <g/> , психологічна правда <g/> . </p>
doc#24 Але це не значить <g/> , що страждання приймаються без ремствувань і нарікань <g/> .
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#27 Був він <g/> , кажучи словами Петрова <g/> , « <g/> парляментар без парляменту <g/> , лідер без партії <g/> , громадський діяч без трибуни <g/> , журналіст без журналу <g/> , людина великих плинів і великих підприємств без матєріяльної бази <g/> » <g/> .
doc#27 Куди цікавіше бачити перед собою обдаровану особу <g/> , неповторну <g/> , трагічну ( <g/> а коли хочете <g/> , трагікомічну <g/> ) в її змаганнях із своїм і чужим суспільством <g/> , народника без народу <g/> , елітиста без еліти <g/> , літератора без літератури <g/> , політика без політичного діяння <g/> . </p>
doc#27 Його найкращі поезії <g/> , такі <g/> , як « <g/> До рідного народу <g/> » ( <g/> « <g/> Народе без пуття <g/> » <g/> ) або « <g/> Псалтирня псальма <g/> » <g/> , взяті на індекс <g/> …
doc#28 А в деяких віршах – таких як « <g/> Poor Yorick <g/> » <g/> , « <g/> Ворожіння <g/> » <g/> , « <g/> В травні <g/> » <g/> , « <g/> То був щасливий <g/> , десятилітній сон <g/> » – інтимно-особиста основа лірики Зерова виступає назверх без усяких спроб раціоналістично взагальнити свої переживання й настрої або одягти їх у строкате вбрання минулих епох чи давніших літературних творів <g/> . </p>
doc#28 Вона наслідує різні зразки майстерно — це забезпечене високою літературною культурою висококваліфікованого літературознавця Филиповича — створює часом навіть чистіші втілення засад того чи того літературного стилю <g/> , ніж це було в основоположників цього стилю на Україні <g/> , — але все це не відбиває живої душі поета і людини <g/> , а без цього нема спражньої поезії <g/> , а є тільки ремесло або майстерність <g/> .
doc#29 <p> Встань хоч ти — коли без князя — </p><p> царство воскресім <g/> . </p>
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#30 <p> Одне слово — мир чи війна чи мимоходіддя 1 <g/> , без доторку чи зачіпки <g/> ? </p>
doc#30 <p> При цій нагоді — кажете <g/> , що без новин техніки ми б не дісталися через океан <g/> .
doc#31 О. Ган уважає <g/> , що в цьому листі « <g/> місцями пробиваються щирі почуття <g/> » ( <g/> « <g/> Трагедія Миколи Хвильового <g/> » <g/> , без року й місця видання [ <g/> Ульм <g/> , 1947 <g/> ] <g/> .
doc#31 Це тим більше впадає в око <g/> , що <g/> , не без почуття заздрости <g/> , говорячи про Воронського <g/> , Хвильовий називає росіян « <g/> нацією <g/> , яка не плентається в хвості <g/> » <g/> , в явному протиставленні « <g/> хохлам і малоросіянам <g/> » <g/> .
doc#31 В її тогочасному стані вона для нього « <g/> Хохландія <g/> » ( <g/> с. 101 <g/> ) <g/> , « <g/> країна рабської психології <g/> » ( <g/> с. 50 <g/> ) <g/> , де живеш « <g/> серед дикунів <g/> » ( <g/> с. 52 <g/> ) <g/> , де панує « <g/> культурне позадництво <g/> » ( <g/> є. 50 <g/> ) і де « <g/> без російського дириґента наш культурник не мислить себе <g/> » ( <g/> с. 50 <g/> ) <g/> .