This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | там — про це пізніше <g/> ) <g/> , забиратиме туди гранки <g/> , | а | потім привозитиме їх до інституту <g/> . </p><p> Берлін бо <g/> , |
doc#0 | бо <g/> , як на Н. <g/> , став дещо неспокійним містом <g/> , | а | неухильно перетворювався на купу руїн <g/> . Щодня |
doc#0 | робітників <g/> . У чеканні в бараці тривали години <g/> , | а | іноді й день-два на спочин і на роздуми <g/> . </p><p> Такого |
doc#0 | коритися <g/> . Крім того <g/> , все-таки це була Австрія <g/> , | а | Н. тут був чужинцем у приймах <g/> . </p><p> Молодик поклав |
doc#0 | її прізвища <g/> . Він твердо вирішив нікуди не йти <g/> , | а | більше не знав нічого <g/> . </p><p> Десь за півгодини жінка |
doc#0 | в плащах були поліцаями <g/> , мабуть <g/> , таборовими <g/> , | а | може <g/> , й вищого щабля людоловами <g/> . Виявилося |
doc#0 | стає простий <g/> . Гітлер крокує до самогубства <g/> , | а | Н. — до життя <g/> . </p><p> Анахорети в Пляуені </p><p> Назва Пляуен — |
doc#0 | і означала плавні <g/> . Тепер плавнів нема <g/> , | а | місто таке наскрізь німецьке <g/> , як Макс і Моріц у |
doc#0 | , ведеться приблизно від кінця 1944 року <g/> , | а | переємністю вони з Берліну <g/> . Точніше — зі |
doc#0 | зверталося якнайменше уваги <g/> , | а | все ж щось доводилося для них робити — ну <g/> , хоч би |
doc#0 | преси в Німеччині ще не написано <g/> , | а | слід було б. Серед німецьких видань для |
doc#0 | — і київські <g/> , і хустські <g/> , — перші 1917-1918 <g/> , | а | другі 1940 <g/> , в обох випадках в українському |
doc#0 | 1940 <g/> , в обох випадках в українському війську <g/> , | а | це не надто в'яжеться з працею в німецькій |
doc#0 | молодого Шевченка <g/> , рабів випускали на волю <g/> , | а | це означало в зверхність Свирида Микитовича <g/> . |
doc#0 | небо над Берліном ще не було таке погрозливе <g/> , | а | поїзди з Берліна такі неутульні <g/> . </p><p> Редакція « |
doc#0 | далекі <g/> . З чужих мов він і німецьку майже не знав <g/> , | а | всю решту — Бог дасть <g/> . Костецького звали <g/> , |
doc#0 | — у якомусь варіянті <g/> , бо так піп охрестив <g/> , — | а | Ігор Вячеславович <g/> , ім'я князівське <g/> , не з опери |
doc#0 | , не з опери ж ( <g/> якщо він не сам це вигадав <g/> , | а | він любив фантазувати <g/> ) <g/> . Так <g/> , був князь Ігор <g/> , |
doc#0 | між ними раз у раз відбувалися галасливі сцени <g/> , | а | часом і бійки <g/> . Не знати <g/> , хто був винен і хто чого |
doc#0 | не лише <g/> , за Остапом Вишнею <g/> , з маминої цицьки <g/> , | а | й програмовим і то дуже послідовним <g/> . Може |