Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 Як приречений Коцюбинський написав у своїх останніх творах хвалу життю <g/> , так зробив це і Франко в тетралогії « <g/> Мойсей <g/> » ( <g/> поезія <g/> ) <g/> , — « <g/> Сойчине крило <g/> » ( <g/> проза <g/> ) <g/> , — « <g/> Під оборогом <g/> » ( <g/> мемуари <g/> ) <g/> , — « <g/> Отвертий лист до гал <g/> .
doc#18 Ось порівняння <g/> , взяті лише з кількох сторінок <g/> : « <g/> Завзяття пом'якло в душі <g/> , Наче мокрая глина <g/> » <g/> ; « <g/> Ти ведеш нас у той Ханаан <g/> , мов до вовчої ями <g/> » <g/> ; « <g/> І лунав її рев <g/> , мов крутіж гураґан по долині <g/> » <g/> ; « <g/> Як кропива <g/> , ви руку жжете <g/> , Що <g/> , мов цвіт <g/> , вас плекає <g/> , Як бугай <g/> , бодете пастуха <g/> , Що вам паші шукає <g/> » <g/> ; « <g/> Ти підеш до своєї мети <g/> , Як бидля в плуг нераде <g/> » <g/> ; « <g/> Наче кінь той здичілий <g/> , летиш У безодню з розгону <g/> » <g/> ; Єгова покинув тебе <g/> , « <g/> Як розтоптану красу змію <g/> , що здихає на шляху <g/> » <g/> ; « <g/> Тремтіло шакалів виття <g/> , Мов болючая рана <g/> » <g/> …
doc#18 <p> Подібні конфлікти між віршем і синтаксою <g/> , подібні збурення ритму надзвичайно характеристичні для « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , але тут обмежмося ще до одного-двох прикладів <g/> : </p><p> Бережіться <g/> , а то він до вас </p><p> Заговорить по-свому <g/> , </p><p> Заговорить страшніше сто раз <g/> , </p><p> Як в пустині рик грому ( <g/> IV <g/> ) <g/> , </p><p> Та хоч би край Йордана мені </p><p> Зараз трупом упасти <g/> , </p><p> Щоб в обіцянім краю лише </p><p> Старі кості покласти ( <g/> X <g/> ) <g/> . </p>
doc#18 Як легко було впасти в спокусу стилізації Біблії <g/> , що її Франко так добре знав <g/> , стилізації <g/> , що її практиковано і перед Франком <g/> , скажімо <g/> , Паньком Кулішем <g/> , стилізації <g/> , що мала зразок і в « <g/> модерні <g/> » <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , стилізація Пісні Пісень у Вайлдовій « <g/> Саломеї <g/> » <g/> .
doc#19 Як суворий спостерігач життя Мова не хотів вигадувати постаті <g/> , яких не було навколо <g/> .
doc#20 Як би глибоко людина <g/> , вихована в Европі <g/> , не пройнялася американським духом <g/> , яким би добрим американським патріотом вона не була <g/> , вона не буде мислити й поводитися цілковито так <g/> , як людина тут народжена ( <g/> або малою дитиною привезена <g/> ) <g/> .
doc#22 Як не розвинулася трагедія в душі героїні <g/> , так не розвинулася вона і в ситуації <g/> . </p>
doc#22 Як не може прямою лінією розгортатися ця розмова <g/> , як збивають її раз-у-раз химери кожної з трьох <g/> !
doc#22 Як і деінде <g/> , совєтська пропаганда насамперед використовує й спрямовує те <g/> , що вже існує <g/> . </p>
doc#22 Як Хома <g/> , вона бачить тільки один бік медалі і не дозріла до розуміння <g/> , що обидва репрезентують те саме <g/> . </p>
doc#23 <p> Всупереч традиційному твердженню <g/> , що походить від Петрова і переходить із книжки в книжку й із статті в статтю <g/> , Петренкове « <g/> Як в сумерки вечірній дзвін <g/> » не переспівує « <g/> Вечерний звон <g/> » І. Козлова <g/> , а його « <g/> Дивлюся на небо <g/> » — « <g/> Молитву <g/> » Лєрмонтова <g/> .
doc#24 Як тема в музичному творі нормально переходить кілька варіяцій <g/> , так тут кожний образ словесно варіюється відповідно до вимог ритму даного місця даного розділу <g/> . </p>
doc#24 Як там ця дійова особа проходить у зустрічах з оточенням шлях свого духовного переродження й кристалізації <g/> , так і тут проходить цей шлях автор <g/> .
doc#24 <p> Як гулко б'ється серце <g/> , — ваше й її <g/> ? </p>
doc#25 Як і інші люди його покоління <g/> , він не був державником <g/> , а культурником <g/> .
doc#26 <p> І мертвого слова <g/> , </p><p> Щоб виливать журбу <g/> , сльози <g/> , — </p><p> відповідь про відданість безперспективній ( <g/> мертвій <g/> ) мові й літературі <g/> , про приналежність до тих <g/> , хто </p><p> Не одцуравсь того слова <g/> , </p><p> Що мати співала <g/> , </p><p> Як малого повивала <g/> , </p><p> З малим розмовляла <g/> . </p>
doc#27 Як він сварився зі своїми сучасниками <g/> , так він готовий посваритися з сьогочасним читачем <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Пам'яті С. Єсеніна <g/> » <g/> ) </p><p> Як можна логічно сполучити суперечності <g/> : </p><p> Вона жива і не жива </p><p> лежить у полі нерухомо <g/> ? </p>
doc#28 , </p><p> ( <g/> « <g/> Данте <g/> » <g/> ) </p><p> у спогадах про мітичний золотий вік <g/> , так поетично оспіваний у сонеті « <g/> Діва <g/> » <g/> : </p><p> І бачиться <g/> : гаї і тихі плавні </p><p> Спогадують ті золоті літа <g/> , </p><p> Як люд не знав ні спису <g/> , ні щита </p><p> І війни спали <g/> , дикі і безславні <g/> , – </p><p> то <g/> , нарешті <g/> , в єднанні з природою <g/> : </p><p> Отак би тут упасти край дороги <g/> , </p><p> Примкнувши вії <g/> , і хоча б на мить </p><p> Від псів гавкучих солодко спочить <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Суниці <g/> » <g/> ) </p><p> скрикує поет <g/> , опинившися в соняшному сосновому лісі <g/> . </p>
doc#28 Повинні минути бурхливі Wanderjahre <g/> , і як завершення і досконалість життя тоді приходить блаженний спокій <g/> : </p><p> А по весні приходить гоже літо <g/> , </p><p> Як хилиться і наливає жито </p><p> І спокій сходить з темносиніх бань <g/> …