Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 певности <g/> , що ця праця колись побачить світ <g/> . Я гортав журнал за журналом за своїм столом у
doc#81 мене подією 1940 року були відвідини Львова <g/> . Я гостро пережив окупацію Галичини в вересні
doc#84 бюра погоди <g/> . </p><p> І тут мій друг-хвильовист каже <g/> : </p><p> — Я дивуюся <g/> , я не розумію <g/> , як ви приймаєте таку добу
doc#40 за значенням <g/> : « <g/> Я дав коням оброку <g/> » ( <g/> Тоб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Я до неї привикла <g/> » ( <g/> Тоб <g/> . <g/> ) <g/> . Інакше стоїть справа з
doc#46 шляхетно вирішив не чинити мені прикростей <g/> . <g/> ) Я довідався про це тільки зі спогадів Самчука <g/> ,
doc#92 … Я не уявляв собі <g/> , як можна в такому жити <g/> . Я доходив відчаю <g/> . Але щось краще переходило за
doc#81 , скільки днів я там провів <g/> , і як приємно <g/> ! Я доїздив трамваєм <g/> , минав перший парк з його
doc#20 в кращій <g/> , хоч і не найкращій дільниці міста <g/> . Я друкувався в багатьох фахових виданнях різних
doc#24 височінь <g/> . Народ усвідомив свою життєву силу ( <g/> « <g/> Я дужий народ <g/> , я — молодий <g/> ! » — Тичина <g/> ) і символом
doc#81 секретарка <g/> . Сама авдієнція була коротка <g/> . Я думав <g/> , що Гаврилів буде вимагати <g/> , щоб я таки
doc#81 викладача української мови й літератури <g/> . </p><p> Я думав <g/> , що тепер Григор'їв скаже мені <g/> , що нічого
doc#67 цих двох конкретних поезій не зупинятися <g/> . </p><p> Я думаю <g/> , вже можна побачити <g/> , що я хочу сказати <g/> . Я
doc#101 . Як це мені вдавалося — то не мені судити <g/> . Я думаю <g/> , що не дуже вдавалося <g/> . Як відомо <g/> , давно
doc#81 в якийсь добрий роман <g/> , скінчилася 20 липня <g/> . Я дістав кращу « <g/> посаду <g/> » — в самій міській управі <g/> .
doc#36 1884 року в листі до М. Камінського Ґе пише <g/> : « <g/> Я ж газет не одержую <g/> . Тому нічого не знаю <g/> » <g/> . -
doc#30 ряст топчу <g/> . </p><p> Буду радий почути <g/> , що з Вашим Т. Г. Я ж мало-мало не вийшов у його хрищені батьки <g/> . </p>
doc#81 тут <g/> , бо епізод цей лишив свій слід у моїй душі <g/> . Я жив добрий десяток років у країні <g/> , де Тичина <g/> ,
doc#81 а може <g/> , якби зрозумів <g/> , ще далі відсахнувся б <g/> ! <g/> ) <g/> . Я жив під страхом <g/> , що можуть викрити моє
doc#28 … </p><p> Сонце спустило вервечки <g/> , </p><p> і колисає мене <g/> . </p><p> Я з землею зрісся – не вирну <g/> , </p><p> тільки чую під спів
doc#81 як буває тільки в поемах Байрона чи Лермонтова <g/> . Я забув свій туристичний маршрут і подався за нею