Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Ми всі поспішали з кожним новим твором на його обговорення з колегами <g/> , ми всі — попри особисті тертя <g/> , — були одержимі бажанням поділитися зробленим з іншими <g/> .
doc#81 Ми тулилися в кухні й кімнаті « <g/> для прислуги <g/> » <g/> , що мала вісім квадратових метрів площі <g/> .
doc#49 <p> Ми бачили <g/> , як ідеально відповідає форма поезії цій розміреності мітологізованого вічного колобіїу подій і почувань <g/> .
doc#40 Ми вжили б іншого порядку слів <g/> , сказавши <g/> , наприклад <g/> : « <g/> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольна мати <g/> , озветься моя перша струна« <g/> .
doc#84 Заході — в Америці <g/> . Тяжче з смаками <g/> , уподобаннями <g/> , ідеями чи безідейністю <g/> . </p><p> Ми говоримо про азіятський ренесанс <g/> , а при зустрічі з людиною Сходу морщимо ніс <g/> . Пригадую
doc#81 Ми були щасливі <g/> .
doc#81 Ми були вже львів'яни <g/> . </p>
doc#81 Ми всі мерзли й голодували <g/> , ми всі були на краю смерти <g/> .
doc#81 Ми <g/> , люди мого покоління й подібної долі <g/> , полювали на такі об'явлення <g/> .
doc#75 Ми сміялись <g/> , бо було весело <g/> , і <g/> , міцно стискуючи руки <g/> , плакали <g/> , бо було сумно <g/> » <g/> . </p>
doc#40 Ми бачимо <g/> , отже <g/> , що варіяції афективности можуть бути двох типів <g/> : варіяції матеріяльно зумовленої афективности і варіяції стилістично зумовленої афективности <g/> .
doc#81 <p> Ми лишилися вірні один одному <g/> .
doc#81 Ми були як мореплавці <g/> , він — сирена <g/> .
doc#77 Ми бачимо <g/> , як вагається Василь Шеремета <g/> , позичаючи гроші на купівлю годинника <g/> , бо побоюється батькового гніву <g/> , —але ми нічого не знаємо про те <g/> , як же в дійсності зареаґував на це Федір Шеремета і чи віддав Фройдкові позику <g/> .
doc#53 Ми тепер <g/> , намагаючися поставити речі й явища в стосунки історичної наступности <g/> , мусили б перенести переклад « <g/> Одіссеї <g/> » в 60-ті роки <g/> .
doc#81 Ми їздили з ним на Дінець десь під Зміїв <g/> .
doc#81 Ми сиділи на землі <g/> , їли хліб і заїдали виноградом <g/> , просто з лози <g/> .
doc#6 Ми не знаємо <g/> , наприклад <g/> , чи він мав якусь бібліотеку і <g/> , якщо мав <g/> , з чого вона складалася <g/> .
doc#81 Ми приходили того дня <g/> , перекладачі і автори <g/> , коло видавничої каси були вже довжелезні черги <g/> , віконечко зачинене <g/> , ми стояли <g/> , потім нас повідомляли <g/> , що сьогодні банк не дає грошей і виплат не буде <g/> .
doc#46 Ми в МУРі називали один одного на ім'я й по батькові <g/> , але Маланюк рішуче цьому опирався <g/> .