Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 В журналі « <g/> Проблеми <g/> » за липень 1947 року надрукована стаття М. Лагодівського <g/> , в якій він дуже гостро нападає на Донцова <g/> .
doc#16 <p> В одній статті говориться <g/> : Він — « <g/> автор брошури <g/> …
doc#16 В цьому <g/> , власне <g/> , суть статті <g/> . </p>
doc#16 В нашу добу це називається « <g/> демократизм <g/> » <g/> , але біймося модних термінів <g/> : вони дуже легко робляться порожніми й демагогічними <g/> .
doc#16 В цьому слові оцінка історичної ролі вісниківства і її вичерпаности в наші дні <g/> .
doc#18 <p> Чи пророцькі слова перейшли </p><p> В кров і душу дитині <g/> ? </p>
doc#18 В протилежність цьому романтики шукали кольориту й настрою через нагнітання словника і образів того самого пляну <g/> .
doc#19 <p> В похмуру годину за діло ти взявся <g/> , </p><p> В злигоднії часи ти жив-працювався <g/> , </p><p> Але <g/> , невсипущий <g/> , твердий роботяга <g/> , </p><p> Із рук не пускав ти народного стяга <g/> . </p>
doc#20 В мене була стара мати — їй було вже сімдесят п'ять років <g/> .
doc#21 В існуванні обох “ <g/> Арок <g/> ” він відповідав за графічне оформлення журналу <g/> , але для журналу такого типу це означало дуже багато <g/> .
doc#21 В “ <g/> Арці <g/> ” — ні <g/> ) <g/> . </p>
doc#22 В іншій — людина є Гвинтик машини <g/> .
doc#22 В обох п'єсах божевільні стоять вище від тих <g/> , хто називаються нормальними людьми тому <g/> , що слухняно коряться всім умовностям <g/> , виробленим у суспільному житті <g/> , провадженому носіями автоматизації людини <g/> , знищення людини <g/> , позбавлення її свободи <g/> . </p>
doc#22 В відчаї і нещадності гарячого Кулішевого песимізму — свідчення віри в життя молодого народу <g/> , що після періоду відступу знову з подесятереною силою вступає на арену активної боротьби і не може і не хоче примиритися з жадною неправдою <g/> , з жадним злом <g/> .
doc#23 В обох образ дівчини поданий метонімією чорних брів <g/> .
doc#24 <p> В цій варіяційній кількачленності <g/> , безумовно <g/> , виявилася індивідуальна риса Любченкового стилю <g/> : закоханість у слові <g/> , деяка самовитість <g/> , самоцінність слова <g/> , те <g/> , що свого часу змусіло обрушитися на Любченка прихильників голої речевости слова з « <g/> Нової Генерації <g/> » памфлетом <g/> , що мав за мотто слова турґенєвського героя <g/> : « <g/> Аркадію <g/> , не говори так красиво <g/> !
doc#25 В основі це розрізнення в Михальчука має історично-генетичний характер <g/> .
doc#25 <p> ix В дійсності умови ці не зовсім ті самі <g/> , бо в північноукраїнській говірках “ <g/> поліфтонги <g/> ” бувають тільки під наголосом <g/> , — але це тільки геть пізніше виявив Вс <g/> .
doc#27 В усьому цьому Куліш не тільки аналітик <g/> , а і провідця <g/> , організатор <g/> , прокладай шляху <g/> .
doc#27 В історії тепер поляки для Куліша елемент тільки деструктивний ( <g/> до Карачевської- Вовківни <g/> , 1892 <g/> ) <g/> .