Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 В завуальованій формі тут також наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> . </p>
doc#74 Далі <g/> , в завуальованій формі тут наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> .
doc#51 У деяких південно-західніх говірках ( <g/> карпатських <g/> ) теж знаходимо монофтонги <g/> , інші <g/> , ніж і <g/> , переважно у або ỷ <g/> , але ніколи не знаходимо дифтонгів <g/> .
doc#51 <p> Як відомо <g/> , літературному і південноукраїнському і <g/> , що чергується з о або з е ( <g/> кінь — коня <g/> , піч — печі <g/> ) в північноукраїнських говірках відповідають дифтонги різного характеру <g/> , рідше монофтонги <g/> , інші <g/> , ніж і <g/> , а саме у <g/> , и <g/> , ӱ <g/> : кДнь <g/> , куль <g/> , кинь <g/> , кӱнь ( <g/> Літерою Д позначаю дифтонги без огляду на їхню фонетичну природу <g/> , що може варіювати дуже помітно <g/> ) <g/> .
doc#72 Деякі з них приходили безпосередньо з Москви <g/> , інші — через Київ <g/> .
doc#77 Одні залишаються при юнацькому захопленні гімназійного маштабу музами <g/> , інших надять різні політичні течії <g/> , ще інші просто спокушені принадами міста і міського шумовиння <g/> .
doc#23 Твори до альманахів потрапляли випадково <g/> , здебільшого через особисті знайомства <g/> ; одні друкувалися одразу після написання <g/> , інші з запізненням на роки або й десятки років <g/> .
doc#76 На жаль <g/> , ми не знаємо <g/> , хто першим запровадив у кадетських писаннях це слово <g/> , чи воно йшло від Шахматова до Струве чи в зворотному напрямі <g/> , іншими словами <g/> , від політиків до вчених чи навпаки <g/> .
doc#16 Можна по-різному визначати причини цієї поразки <g/> : одні вбачають їх у тому <g/> , що ця революція була занадто революційна <g/> , інші в тому <g/> , що вона була не досить революційна <g/> ; одні в тому <g/> , що вона захопила надто широкі маси <g/> , інші в тому <g/> , що вона не захопила достатньо широких мас <g/> ; одні в суб'єктивних помилках тогочасних провідників нації <g/> , інші в об'єктивному стані речей <g/> , як його підготувала й оформила вся дотогочасна наша історія <g/> , чого не могли змінити жадні індивідуальності <g/> , навіть найгеніяльніші і найпрозорливіші <g/> .
doc#25 Він пише <g/> : “ <g/> Розрізнення всіх цих звукових особливостей у малоруському наріччі відбулось самостійно і багато в чому йшло <g/> , незаперечно <g/> , іншими шляхами <g/> , ніж у інших вказаних слов'янських наріччях <g/> ; але в даному випадку дуже характеристичний сам факт більшого зближення щодо цього малоруського наріччя з іншими слов'янськими наріччями <g/> , ніж з двома іншими руськими <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 178 <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#82 пов'язані з проблемою прориву одного автора — мене — з Заходу — до нового <g/> , іншого читача — зі Сходу <g/> . П'ятдесят років вони <g/> , цей автор і ці читачі <g/> ,
doc#40 На практиці не можна цілком відмежувати синхронний підхід від діяхронного <g/> , бо кожного разу <g/> , як ми хочемо підійти синхронно <g/> , ми все таки помічаємо <g/> , що одні явища в системі мови виступають як нормальні <g/> , інші — як нові й не зовсім звичні <g/> , ще інші — як застарілі <g/> .
doc#81 Відмовившися <g/> , я б поділив їхню долю <g/> , а на моє місце знайшли б іншу особу <g/> , ні <g/> , інше прізвище <g/> .
doc#52 Євреям <g/> , вірменам <g/> , німцям <g/> , іншим національностям Радянської тюрми приділено мало не стільки ж уваги <g/> , співчуття й захоплення <g/> , як і національності автора <g/> .
doc#40 , розляпати — розляпистий обробити — обробний <g/> , інші — з цілісних словосполучень <g/> , що правили за основу в творенні прикметника <g/> , напр <g/> .
doc#72 <p> На це не раз звертали увагу чільні особи українського культурного й політичного життя <g/> , одні з обуренням <g/> , інші зі зрозумінням <g/> .
doc#76 Русский мав свого двійника общерусский <g/> , інші мови таких двійників не мали — не було общеукраинского <g/> , общепольского тощо <g/> .
doc#0 Треба було встигнути до однієї <g/> , швидко цю щербу там проковтнути і встигнути до ще однієї <g/> , іншої їдальні <g/> .
doc#15 <p> Таке становище здається нам <g/> , звиклим до цього поняття <g/> , дивним <g/> , але <g/> , наскільки можу про це судити <g/> , граматика таких мов <g/> , як польська <g/> , чеська <g/> , сербська <g/> , німецька і <g/> , очевидно <g/> , інших західньоевропейських мов і тепер <g/> , як правило <g/> , не оперує цим поняттям <g/> , не кажучи вже про старі праці <g/> , як <g/> , приміром <g/> , польська синтакса Малецького або сербська Маретіча и <g/> , які чи то зовсім не подають навіть прикладів називних речень <g/> , чи то розглядають їх як звичайні неповні <g/> , не кажучи про порівняльно-синтакичну роботу В. Яґіча « <g/> Beiträge zur slavischen Syntax <g/> » <g/> , який посідає щодо бездієслівних речень ( <g/> називних як окремого типу і він не знає <g/> ) приблизно ту ж позицію <g/> , що і ( <g/> пізніше <g/> ) Томсон <g/> , тобто розглядає їх як афективно-забарвлені еквіваленти речень <g/> ,