This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 | мові було так званими основами на | і | ( <g/> з включенням деяких основ па приголосний <g/> ) <g/> . У |
doc#40 | і рідше розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув | і | ( <g/> зі <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше |
doc#40 | гріх <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев <g/> . <g/> ) <g/> . Якщо при а то вживається ще | і | ( <g/> й <g/> ) <g/> , то сполучник набирає відтінку можливости |
doc#40 | -от- <g/> ; це іменники ім'я — імени <g/> , плем'я — племени | і | ( <g/> льокальне західноукраїнське <g/> ) рам'я — рамени |
doc#25 | говірках <g/> , о нормально чергується з | і | ( <g/> ніж — ножа <g/> ) <g/> , воно наче розщепилося на ці два |
doc#10 | і в наголошених складах заступалося й собі на | і | ( <g/> отже <g/> , спершу жінка — жунки <g/> , потім жінка — |
doc#12 | або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , | і | ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від |
doc#40 | як початої <g/> . Цей відтінок вносять приростки за- | і | ( <g/> при дієсловах руху в одному напрямі <g/> ) по- <g/> , напр |
doc#40 | склад має тільки наростання звучности від п до | і | ( <g/> пі <g/> ) <g/> , другий — наростання від с до н <g/> , від н до а і |
doc#15 | типу і він не знає <g/> ) приблизно ту ж позицію <g/> , що | і | ( <g/> пізніше <g/> ) Томсон <g/> , тобто розглядає їх як |
doc#40 | — хропіти <g/> , ревти — -ревіти і дієслова хотіти <g/> ) | і | ( <g/> після ше- лесних <g/> ) на -ати <g/> , що в теперішньому |
doc#40 | , вживаються подеколи прийменники попри | і | ( <g/> рідко <g/> ) про з знахідним відмінком і мимо з |
doc#11 | органів <g/> . І <g/> , потенційно <g/> , прибутковий | і | ( <g/> тим самим <g/> ) державокорисний об'єкт |
doc#65 | її своєрідність <g/> . Наприклад <g/> , чергування о та е з | і | ( <g/> тип кінь <g/> : коня <g/> ) <g/> , таке характеристичне саме |
doc#40 | вони вимовляються як короткі ( <g/> нескладові <g/> ) у <g/> , | і | ( <g/> ў <g/> , і̯ <g/> ) і разом з голосним становлять дифтонг ( |
doc#45 | голосні ( <g/> і і <g/> , в певних позиціях <g/> , е і о <g/> ) перейшли в | і | ( <g/> хліб <g/> , піч <g/> , кіт <g/> ) <g/> , Житецький міг твердити <g/> , що в |
doc#40 | літературній мові <g/> » ( <g/> »Мовознавство <g/> » 12 <g/> , 1937 <g/> ) | і | ( <g/> частково застарілу <g/> ) статтю О. Огоновського « |
doc#40 | інфінітивних речень через свою модальність | і | ( <g/> часто <g/> ) емоційність широко вживаються в |
doc#96 | своєї історії <g/> , збереженої матеріяльно <g/> , | і | ( <g/> чи або <g/> ) — під знаком фолкльору <g/> . Але для |
doc#10 | наголошені й ненаголошені голосні а <g/> , о <g/> , у <g/> , и <g/> , | і | ( <g/> щодо нена- голошених и <g/> , е погляди Курило |