Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 мові було так званими основами на і ( <g/> з включенням деяких основ па приголосний <g/> ) <g/> . У
doc#40 і рідше розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув і ( <g/> зі <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше
doc#40 гріх <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев <g/> . <g/> ) <g/> . Якщо при а то вживається ще і ( <g/> й <g/> ) <g/> , то сполучник набирає відтінку можливости
doc#40 -от- <g/> ; це іменники ім'я — імени <g/> , плем'я — племени і ( <g/> льокальне західноукраїнське <g/> ) рам'я — рамени
doc#25 говірках <g/> , о нормально чергується з і ( <g/> ніж — ножа <g/> ) <g/> , воно наче розщепилося на ці два
doc#10 і в наголошених складах заступалося й собі на і ( <g/> отже <g/> , спершу жінка — жунки <g/> , потім жінка —
doc#12 або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від
doc#40 як початої <g/> . Цей відтінок вносять приростки за- і ( <g/> при дієсловах руху в одному напрямі <g/> ) по- <g/> , напр
doc#40 склад має тільки наростання звучности від п до і ( <g/> пі <g/> ) <g/> , другий — наростання від с до н <g/> , від н до а і
doc#15 типу і він не знає <g/> ) приблизно ту ж позицію <g/> , що і ( <g/> пізніше <g/> ) Томсон <g/> , тобто розглядає їх як
doc#40 — хропіти <g/> , ревти — -ревіти і дієслова хотіти <g/> ) і ( <g/> після ше- лесних <g/> ) на -ати <g/> , що в теперішньому
doc#40 , вживаються подеколи прийменники попри і ( <g/> рідко <g/> ) про з знахідним відмінком і мимо з
doc#11 органів <g/> . І <g/> , потенційно <g/> , прибутковий і ( <g/> тим самим <g/> ) державокорисний об'єкт
doc#65 її своєрідність <g/> . Наприклад <g/> , чергування о та е з і ( <g/> тип кінь <g/> : коня <g/> ) <g/> , таке характеристичне саме
doc#40 вони вимовляються як короткі ( <g/> нескладові <g/> ) у <g/> , і ( <g/> ў <g/> , і̯ <g/> ) і разом з голосним становлять дифтонг (
doc#45 голосні ( <g/> і і <g/> , в певних позиціях <g/> , е і о <g/> ) перейшли в і ( <g/> хліб <g/> , піч <g/> , кіт <g/> ) <g/> , Житецький міг твердити <g/> , що в
doc#40 літературній мові <g/> » ( <g/> »Мовознавство <g/> » 12 <g/> , 1937 <g/> ) і ( <g/> частково застарілу <g/> ) статтю О. Огоновського «
doc#40 інфінітивних речень через свою модальність і ( <g/> часто <g/> ) емоційність широко вживаються в
doc#96 своєї історії <g/> , збереженої матеріяльно <g/> , і ( <g/> чи або <g/> ) — під знаком фолкльору <g/> . Але для
doc#10 наголошені й ненаголошені голосні а <g/> , о <g/> , у <g/> , и <g/> , і ( <g/> щодо нена- голошених и <g/> , е погляди Курило