Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#17 У багатстві своїх відмін він дав нам <g/> , з одного боку <g/> , типові в побуті « <g/> полтавські <g/> » <g/> , « <g/> дядьківські <g/> » інтонації тощо <g/> , з другого боку <g/> , мистецьки трансформований <g/> , він породив мистецькі скарби народніх дум і голосінь <g/> , він позначився виразно на поетичній інтонації віршів Павла Тичини ( <g/> « <g/> Чистила мати картоплю <g/> » <g/> ) <g/> , Тодося Осьмачки <g/> , Василя Барки <g/> . </p>
doc#18 <p> « <g/> Все <g/> , що мав у житті <g/> , він віддав Для одної ідеї <g/> » <g/> ; « <g/> Голосистий Датан перепер ось якую ухвалу <g/> » <g/> ; « <g/> По безхмарому небі пливла Меланхолія тьмяна <g/> » <g/> ; « <g/> В рух мас вносить кожна душа Частку свойого льоту <g/> » <g/> ; « <g/> Жартує з тих плянів її Хлопчик — логіка фактів <g/> » <g/> ; Єгова « <g/> контракт підписав і запив Могорич при народі <g/> » — такі вислови <g/> , певне <g/> , разили не одного критика і читача <g/> , і тільки з пошани до Франка про них не говорилося <g/> .
doc#19 У « <g/> Суєті <g/> » маємо сцену невдатного одягання Тетяни в панський корсет <g/> , від чого вона мало не задушилася <g/> .
doc#19 <p> Але в усіх цих творах проблема повернена іншим боком <g/> , ніж у Мови <g/> .
doc#19 Одне тільки ясне <g/> : годі знайти вихід у минулому <g/> , в поверненні до старовини <g/> .
doc#19 У часи Запоріжжя він міг би бути героєм-вояком і шарпав би городи турецькі <g/> , а тепер нема йому місця в новому світі збагачування одних і злиденного животіння інших <g/> , у світі <g/> , де панують гроші <g/> , де шириться зросійщення <g/> .
doc#20 Насамперед <g/> , я спробував синтезувати мої перші враження в загальний образ країни <g/> , взятий у контрасті з східноєвропейською дійсністю <g/> .
doc#21 <p> Не всім у МУРІ сподобався цей компроміс <g/> .
doc#22 Він сам каже з усією щирістю <g/> , що перебував у СРСР як американський воєнний кореспондент і що за ввесь час мав один день для вільного руху — один день <g/> !
doc#22 ) Колгоспники в « <g/> Великому концерті <g/> » на виставі « <g/> Князя Ігоря <g/> » ні сіло ні впало цитують « <g/> Слово о полку Ігоревім <g/> » ( <g/> що стилістично не має нічого спільного з оперою Бородіна <g/> ) і поводяться так <g/> , як <g/> , мабуть <g/> , поводилися б у подібній ситуації льокаї з « <g/> Плодов просвещения <g/> » Лева Толстого <g/> . </p>
doc#24 коли на вечірній зорі у степах лютують морозні вітри <g/> , а на світанках займаються обрії <g/> , <g/> …
doc#24 Традиційний в українській духовості культ жінки-матері <g/> , що основним комплексом увійшов свого часу в творчість Шевченка з її вінцем — « <g/> Марією <g/> » <g/> , у Любченка став виявом життєвої сили відродженого українського народу <g/> , цупкости його життьових коріннів і зв'язку з чорноземом українського степу <g/> .
doc#24 І <g/> , з цього погляду виходячи <g/> , ми ставимо Любченка з його « <g/> Вертепом <g/> » у ряди цих майстрів полісмислового мистецтва <g/> , — абстрагуючися від різниці підходу до явищ <g/> , сприймання світу і стилістичної спрямованости та вправности <g/> . </p>
doc#25 <p> Не варто заходити тут у розгляд інших конкретних питань української історичної фонетики <g/> , заторкнених у Михальчука звичайно коротко або побіжно <g/> .
doc#26 Середник бо — це такий розділовий знак <g/> , що включає логічний зв'язок <g/> , ба навіть у суті речі <g/> , будь- яку закономірність <g/> .
doc#27 У роки тульського заслання він почав роман у віршах « <g/> Евгений Онегин нашего времени <g/> » <g/> .
doc#28 І у хвилини супокою він усе згадує <g/> : « <g/> усьому настане край <g/> » ( <g/> « <g/> Superstitio <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#29 Театр <g/> , що заперечував спеціятелізацію актора на амплуа і жадав актора універсального <g/> , міг прийняти до роботи і ревю типу « <g/> Алло на хвилі 477 <g/> » або « <g/> Чотири Чемберлени <g/> » <g/> , і фарс ( <g/> « <g/> Пурсоньяк <g/> » <g/> ) <g/> , і навіть елементи психологізму в сенсі методи ( <g/> Каляєв у « <g/> Пролозі <g/> » <g/> ) <g/> , і всеімперськість у сенсі проблематики ( <g/> той-таки « <g/> Пролог <g/> » як цілість <g/> ) <g/> .
doc#29 Від « <g/> 97 <g/> » — у стилі <g/> , що там не кажи <g/> , Карпенка-Карого — до « <g/> Маклени <g/> » дистанція <g/> , як від Недригайлівки до Парижу <g/> .
doc#31 Якщо в оповіданнях можна було подавати думки напівскристалізовані і політичні ідеї виявлялися тільки опосереднено <g/> , у памфлетах потрібний був спеціяльний « <g/> пакувальний матеріял <g/> » <g/> , в якому можна було б донести до читача свої кровні думки <g/> .