Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Це не були самі перекладачі <g/> , тут були і автори <g/> , тут можна було побачити й не одного письменника <g/> , особливо з тих молодших <g/> , хто не діставав через задні двері <g/> .
doc#81 Тут вони знайомилися між собою <g/> , тут обговорювалися наукові проблеми <g/> , самозрозуміло <g/> , в невимушених розмовах <g/> , не в формальних засіданнях <g/> , тут панував дотеп і культурна алюзія <g/> , тут починалися романи <g/> , які подеколи кінчалися одруженням <g/> .
doc#11 ) <g/> , сказати б <g/> , тут щойно йшла мова <g/> , але бар'єри усувати чи розсувати треба Невідклично й невідкладно <g/> . </p>
doc#40 — Крім нашого батальйону <g/> , тут більше немає нікого <g/> » — Панч <g/> ) <g/> , а особливо коли воно має в собі спеціяльну вказівку на дальше продовження власне прямої мови <g/> , напр <g/> .
doc#40 Характеристично <g/> , що при наявності подовжених приголосних межа складу проходить через них <g/> , — це одна з причин <g/> , чому вони здаються подвоєними <g/> , хоч справді подвоєння <g/> , як ми бачили <g/> , тут нема <g/> ; напр <g/> .
doc#27 Не можна уникнути тут довгої цитати <g/> , погляди бо <g/> , тут висловлені <g/> , лишилися кредо Кулішевим до кінця його днів <g/> : « <g/> Ми з Московською Землею не ворогуєм <g/>
doc#92 З одного боку <g/> , Гарвард у ті роки був <g/> , мабуть <g/> , ліберальніший у цих справах <g/> , з другого боку <g/> , тут не дійшло до явного скандалу <g/> , влаштованого першою жінкою <g/> , і то скандалу в стінах університету <g/> . </p>
doc#40 Слово-показник <g/> , найневтральніше і найширше вживане <g/> , тут поганий <g/> .
doc#94 Індивід <g/> , навіть якщо він спроможеться на внутрішнє визволення <g/> , тут може існувати тільки в запіллі <g/> , в безвихідній самоті <g/> .
doc#86 література <g/> , власне <g/> , тут ні при чому <g/> , і твори так само й далі лишаються непророслими зернами <g/> , чимсь <g/> , що вийшло з країни минулого <g/> , не стало сучасним і не має взаконеного становища в країні майбутнього <g/> .
doc#27 <p> Власне <g/> , тут дві константи — ненависть-любов до Шевченка і несталість <g/> .
doc#40 : вчора — вчорашній <g/> , тут — тутешній <g/> , торік — торішній <g/> .
doc#4 Тут міра справжньої поезії <g/> , і поетка виповнює її вщерть <g/> , тут і міра людяности поезії <g/> , і цей іспит вона теж складає гойно й в остаточній правді <g/> .
doc#81 Ці були з вищими стелями й більшими вікнами <g/> , тут уже була велика авдиторія <g/> , в мої часи звана Ленінською <g/> , мабуть <g/> , первісно актова заля <g/> , тут була і університетська церква <g/> , куди любила ходити мати з сестрою <g/> .
doc#72 Остаточного рішення <g/> , зокрема в справі майбутнього Східної Галичини <g/> , тут не було <g/> .
doc#80 — Прага <g/> , 1939 <g/> ) <g/> , а « <g/> Апостоли <g/> » в дечому відтворюють проблематику й характери « <g/> Розмов Екегартових з Карлом Ґоцці <g/> » <g/> : два протилежні характери <g/> , один <g/> , що намагається штовхати історію вперед ( <g/> тут — апостол Петро <g/> , там Екегарт <g/> ) <g/> , і другий <g/> , що ставиться скептично до таких спроб ( <g/> там — Гоцці <g/> , тут апостол Тома <g/> ) <g/> .
doc#32 <p> Відмінності між членами були не тільки групові <g/> , тут схематично окреслені <g/> , а й індивідуальні <g/> .
doc#81 Про нього — далі <g/> , тут тільки перше враження <g/> .
doc#92 Про родину Кардиналовських — далі <g/> , тут зосередьмося на мешканнях <g/> .
doc#53 Джерела <g/> , тут перелічені <g/> , можна поділити на три групи <g/> .