Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Дмитро – практично-тверезе <g/> , побудоване на розрахунку – так треба <g/> , так добре <g/> .
doc#5 Ось вихідний пункт Славенка <g/> : « <g/> Земна людськість зростає <g/> , і кожного нового зайду на землі треба нагодувати <g/> , одягти й узути <g/> …
doc#5 <p> Проблема кохання розв'язується просто <g/> : « <g/> З цими дурницями треба кінчати руба <g/> .
doc#5 Він чує « <g/> Юрчик <g/> » <g/> , він каже « <g/> Марта <g/> » <g/> , і більше йому нічого не треба <g/> .
doc#5 Треба <g/> , значить <g/> , усе поставити на службу розумові <g/> . </p>
doc#6 Але загальний підхід ясний <g/> : щоб повести глядача до вищої реальности <g/> , треба починати з реальности <g/> , баченої людським оком <g/> .
doc#6 Правду картини треба було ще раз ствердити її назвою <g/> .
doc#6 Але справжніх попередників Куриликової назвотворчости треба шукати <g/> , мабуть <g/> , не в жанристів-реалістів <g/> , а в символістів <g/> .
doc#7 Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p>
doc#7 — На це доводиться відповісти давно відомою істиною <g/> , що коли б поезію можна було висловити прозою <g/> , то не треба було б писати поезій <g/> .
doc#8 <p> Якщо його загибель не була безглуздим випадком <g/> , то треба визнати <g/> , що його вбивці добре знали <g/> , що саме вони робили <g/> .
doc#8 Де треба <g/> , між ними вставлялися нові картки-містки <g/> .
doc#9 Тема буквально лежала на бруку вулиці <g/> , і треба було за неї братися <g/> .
doc#9 У головному моя праця була виконана <g/> , але тут і там щось треба було ще перевірити <g/> , щось додати <g/> .
doc#9 Взявши одну з говірок за основу <g/> , треба було б поповнити її елементами інших говірок <g/> , і при тому всіх одразу і без винятку <g/> , бо це сприяло б збагаченню літературної мови і взаємопізнанню частин українського народу <g/> .
doc#9 В літературнім язиці треба завести певну одностайність в формах <g/> »1. </p><p> Нас не цікавить тут посутня оцінка дискусії <g/> .
doc#9 Але не треба спускати з ока <g/> , що спілкування це саме через політичні перешкоди обмежувалося на розмірно вузьких прошарках передової <g/> , літературно й політично активної інтелігенції і зовсім не охоплювало народних мас <g/> .
doc#9 Це наближення треба поставити в зв'язок з прагненням П. Куліша внести в свою мову елементи архаїзації <g/> , прагненням <g/> , яке робиться в нього дуже виразним після видання « <g/> Досвітків <g/> » <g/> .
doc#9 Проте <g/> , зваживши на всі пороблені вже застереження <g/> , все-таки доводиться вважати П. Куліша хронологічно й посутньо першим з визначних письменників-негаличан <g/> , хто показав <g/> , що галицькі мовні елементи черпати для загальнолітературної скарбниці можна і треба <g/> .
doc#9 <p> До того ж не треба думати <g/> , що всі тогочасні діячі слова з Великої України тільки об'єктивно й більш-менш позасвідомо провадили галицькі мовні впливи <g/> , так би мовити <g/> , пасивно їх сприймаючи й пасивно <g/> , мимоволі включаючи їх до свого мовного вжитку <g/> .