Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 старою любвою <g/> . </p><p> І чується серцем висока жагота </p><p> Те ріднеє слово підняти з болота <g/> , </p><p> Піддвигнугь
doc#19 через це на вічне нидіння <g/> , якщо не на закладу <g/> . Те саме зустрічаємо і в інших творах на цю тему <g/> . «
doc#20 <p> зерно нашого пізнішого розхолодження <g/> . Не те <g/> , щоб я на той час вилікувався від нашого (
doc#22 , стояли пусткою або лежали в руїнах <g/> . Але важить те <g/> , що саме так уявляє собі все автор <g/> . Бо це
doc#22 дозріла до розуміння <g/> , що обидва репрезентують те саме <g/> . </p><p> І нарешті ще один герой роману <g/> , старий
doc#23 лірики <g/> . Вступний вірш його стверджує те <g/> , що є патосом усієї його відомої нам творчости <g/> :
doc#23 й так <g/> , що новий стиль діставав місію виконати те <g/> , чого через недорозвиненість його попередник
doc#24 ньому Любченко зібрав не тільки те <g/> , що бачив <g/> , а й те <g/> , що передчував <g/> , чого ще не було <g/> , але що мусіло
doc#24 , що Україна — частина людства і <g/> , отже <g/> , те <g/> , що стосується до частини <g/> , може стосуватися й
doc#24 , людини <g/> , що викристалізувала й вичіткувала те <g/> , що в фантастичному й фанатичному мигтінні
doc#24 було б пояснити цим <g/> . Але цілість — ні <g/> . Це було б те саме <g/> , що структуру « <g/> Божественної комедії <g/> » або
doc#24 що закінчується <g/> , однак <g/> , побутовою новелею про те <g/> , як гроза застала коханців на цвинтарі <g/> . А
doc#24 цигарки в землю щойно викопаної могили <g/> , і те <g/> , що навіть уявні співрозмовники « <g/> Лялькового
doc#25 . Живим для наступних поколінь у них лишається те <g/> , що не входило в життьове завдання їхнього
doc#25 данину психологізмові <g/> . Він робить наголос на те <g/> , що “ <g/> між південноруською ( <g/> себто українською —
doc#25 він писав <g/> : “ <g/> Більш усього я ставлю собі в заслугу те <g/> , що здавен-давна твердо вірив <g/> , що Галичина
doc#26 білі плями в житті й творчості Шевченка <g/> , — те <g/> , чого ми не замазуємо навмисне <g/> , а чого таки не
doc#27 зостанеться <g/> . Хиба кидав хто поле через те <g/> , що його не вміли люде пахати <g/> ? » ( <g/> до Бар-
doc#28 : « <g/> Узагалі специфічно Зерівське у цій тематиці те <g/> , що вона пов'язана в переважній більшості з
doc#28 його таємниць <g/> … Але ні <g/> , мотиви розчарованости <g/> , те <g/> , що можна назвати кассандріянським