Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Зформулюймо її так <g/> : Засоби поетичної техніки Наталі Лівицької- Холодної <g/> , взяті в сумі й взаємодії <g/> , творять у її « <g/> нових <g/> » поезіях ( <g/> чи новій поезії <g/> ) неповторний стиль <g/> , якого не поплутаєш ні з яким іншим <g/> , хоч він і йде в річищі вичищення новітньої поезії від котурняної бутафорії й чимраз більшого включення до цієї поезії елементів <g/> , що вважалися в XIX сторіччі й навіть на початку нашого занадто прозаїчними для поезії <g/> .
doc#4 <p> Гаразд <g/> , але якийсь чортик підсуває до неї все таки а little twist <g/> , який стає неуникненним <g/> , як тільки пробуємо точніше визначити координати цього стилю <g/> .
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> ” <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#6 Але це був один із стилів двадцятого сторіччя <g/> , тільки не в своєму поширеному американському варіанті <g/> .
doc#6 Стиль змасовленої людини <g/> , однієї з тих із стандартними обличчями <g/> , в стандартній одежі <g/> , силоміць перегнаної з однієї доби до іншої <g/> .
doc#6 Таке третє джерело його життєвого й мистецького стилю <g/> , а отже й “ <g/> сумарности <g/> ” людських облич на його канадських картинах <g/> . </p>
doc#6 Традиційні оповіді й моралізаторсько-проповідницькі жанри й стилі були відтиснені на периферію <g/> , в царину привітальних карток і “ <g/> наївних мистців <g/> ” <g/> , афіш голлівудських фільмів і амветських адресових наліпок на листи <g/> .
doc#6 <p> Виразні в творчості Курилика біографічні та історично-документальні елементи <g/> , які він провадив на практиці і підкреслював у програмових заявах <g/> , елементи серійности в його творчості <g/> , що виявлялися <g/> , приміром <g/> , як уже показано <g/> , в однообличності його персонажів <g/> , нарешті <g/> , навіть сама його біографія й стиль життя <g/> , здавалося <g/> , штовхали саме до такої кваліфікації — чи може краще сказати <g/> , дискваліфікації його малярства <g/> .
doc#6 Як тут не згадати вислів Андрю Ваєта <g/> , мистця дуже відмінного від Курилика в стилі й світогляді <g/> , але подібного позицією — носія “ <g/> реалізму <g/> ” в добу абстракційности <g/> .
doc#6 <p> iii Вибір імен не луже широкий <g/> , але здебільшого він не випадковий і виказує <g/> , що Курилик добре розумів <g/> , хто був йому близький <g/> , кого він хотів і міг розглядати як своїх далеких учителів і з ким його стиль був споріднений <g/> .
doc#6 Особливо виразний ного зв'язок з Вільямом Блейком <g/> , не тільки в загальній візіонерсь- копророчій концепції мистецтва <g/> , а часто і в деталях стилю <g/> .
doc#7 Але що це спеціяльний стиль <g/> , то може він заслуговує й на спеціяльну назву <g/> .
doc#7 Але той з читачів <g/> , хто знайомиться з нею за нашими журнальними перекладами <g/> , не матиме про її чар і стиль найменшого уявлення <g/> .
doc#7 З одного боку <g/> , мова йде тут про опанування техніки цього стилю <g/> .
doc#7 Не можуть здобути успіху речі <g/> , що вже належать до хрестоматійних стилів <g/> …
doc#7 Одначе за всіма ознаками цей стиль справді відповідає натурі автора <g/> .
doc#7 Він дає змогу визволитися від тих псевдокрасивостей псевдосимволістичного стилю <g/> , що позначали — на жаль — великою мірою його першу збірку віршів « <g/> Золоті ворота <g/> » <g/> .
doc#7 Цей стиль дає змогу відтворювати невловні стани душі <g/> , не стаючи комічним через надмірну етеричність <g/> .
doc#8 Та чим старший він робився <g/> , тим більше втрачав смак до цього стилю наукової роботи <g/> , прямуючи за всяку ціну до синтези і лишаючи недоговореним те <g/> , що його <g/> , особисто його <g/> , не цікавило <g/> .