Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 У МУРІ <g/> , в зустрічі цих традицій <g/> , творилися засновки до — скажемо скромно — взаєморозуміння <g/> .
doc#40 Є <g/> , звичайно <g/> , випадки <g/> , коли полісемія слова буває некорисна і навіть просто шкідлива <g/> , випадки <g/> , коли потрібна абсолютна однозначність мови ( <g/> дипломатична мова <g/> , судова <g/> , наукова <g/> ) <g/> , але там є свої засоби знешкодити полісемію <g/> , про які дещо скажемо далі <g/> , говорячи про наукову термінологію <g/> . </p>
doc#40 <p> ** <g/> ) До цього гнізда належить ще <g/> , звичайно <g/> , слово дорога <g/> , але про нього скажемо окремо далі <g/> . </p>
doc#40 Про троянду ми скажемо <g/> , що вона духмяна <g/> , про гній <g/> , — що він смердючий <g/> .
doc#40 Цей зв'язок речень зветься паратакса ( <g/> сурядність <g/> ) <g/> , а про ці речення ми скажемо <g/> , що вони пов'язані паратактично ( <g/> сурядно <g/> ) <g/> .
doc#40 , скажемо <g/> : « <g/> Я чув соловейка <g/> , царя співців <g/> » або <g/> : « <g/> Зачарований соловейком <g/> , царем співців« <g/> . </p>
doc#40 Коли скажемо <g/> , наприклад <g/> , Я бачив ( <g/> недоконаний вид <g/> ) вчора комету — і Я побачив ( <g/> доконаний вид <g/> ) учора комету <g/> , — характер дії може бути в обох випадках той самий <g/> , — так само <g/> , як не міняється характер дії від зміни граматичного часу <g/> : читаю книгу — читав книгу — читатиму книгу означають зовсім однакові процеси <g/> .
doc#53 Чи не могло бути <g/> , скажемо ми <g/> , однією з його причин саме те <g/> , що Потебню поставлено поруч з Шевченком <g/> ? </p>
doc#59 Скажемо більше <g/> : він був повчальний — не моралізуванням <g/> , а зв'язком з життям <g/> , глибиною вглядання в суспільно-психологічні процеси <g/> .
doc#60 <p> Підсумовуючи <g/> , скажемо <g/> , що відродження пуризму на Україні <g/> , здорове явище <g/> .
doc#77 Скажемо абеткову істину <g/> , коли скажемо <g/> , що література може писати про сіре <g/> , але не повинна писати про нього сіро <g/> , що вона повинна уяскравити <g/> , напружити <g/> , енерґізувати свій матеріял <g/> .
doc#77 Скажемо абеткову істину <g/> , коли скажемо <g/> , що література може писати про сіре <g/> , але не повинна писати про нього сіро <g/> , що вона повинна уяскравити <g/> , напружити <g/> , енерґізувати свій матеріял <g/> .
doc#86 І тут не буде перебільшенням <g/> , коли скажемо <g/> , що взагалі впливи літератури 20-х років на читача в УСРР <g/> , всупереч усім культивованим тепер на еміграції легендам <g/> , були мінімальні і в головному обмежувалися на студентстві і мистецькій інтелігенції <g/> . </p>
doc#96 Скажемо просто <g/> : мистецтво Ісландії не цікаве <g/> .
doc#30 Скажете <g/> , що сміюся <g/> , але ні <g/> , візія <g/> , синтеза <g/> , образ <g/>
doc#31 То автор вживає форми ми <g/> , то говорить про себе в третій особі ( <g/> « <g/> Що ж таке мистецтво взагалі <g/> , питають олімпійці <g/> » <g/> ) <g/> , то в другій особі множини ( <g/> « <g/> Ви скажете нам <g/> , що це аґітація за " <g/> зверхлюдину <g/> <g/> ) <g/> .
doc#50 Може ви скажете <g/> , що цей світ прекрасний <g/> ?
doc#75 Яка біда <g/> , — скажу я <g/> , і скажете ви <g/> : в природі немає випадків <g/> .
doc#4 </p><p> ( <g/> « <g/> Розмова з Богом <g/> » <g/> ) </p><p> У прочутті рокованости поетка звертається до самої себе — </p><p> Вже ж не діждешся нікого </p><p> і не скажеш <g/> , як страшно жить <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> ) </p><p> страшно жить <g/> !
doc#28 І так вся ця поезія написана <g/> , що не скажеш достоту <g/> , що ж описує в ній поет <g/> : весну чи революцію <g/> .