Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Не будемо перевантажувати статтю цитатами <g/> , але хай читач прогляне такі поезії <g/> , як « <g/> Слава весняній траві <g/> » <g/> , « <g/> Різьбарі <g/> » <g/> , « <g/> Чую твій перший крик <g/> » <g/> , « <g/> Залізний заклик <g/> » <g/> , « <g/> Нехай знаходить <g/> » <g/> , « <g/> Вмовляє ніч <g/> » <g/> , « <g/> Це призначив тоскний <g/> » — і він переконається <g/> , що мотив життєствердження завжди подається в Филиповича на такому переліку принципово відмінних <g/> , але поетом утотожнюваних речей і явищ <g/> . </p>
doc#67 Я хочу сказати <g/> , що принципової різниці між поезією <g/> , яка в нас вважається наймодернішою <g/> , яка в нас зветься нью-йоркською групою поетів ( <g/> це не помилка <g/> , я свідомо кажу <g/> : поезія <g/> , яка зветься нью-йоркською групою поетів <g/> , хоча вона зовсім не конче нью-йоркська <g/> , бо вона так само і київська і чікаґська і може ще якась <g/> ) <g/> , і тією поезією <g/> , що її звемо романтичною <g/> , власне кажучи <g/> , нема або дуже мало <g/> .
doc#49 Поезія була б розірвана на дві окремі поезії <g/> , які мистецькою настановою одна одну заперечували б. Ні <g/> , треба було створити образ другого <g/> , пекельного світу <g/> , світу новітнього урбанізму з тих же стилістичних традицій і заповітів <g/> , що й перший <g/> , хібащо на іншому градусі напруження <g/> .
doc#68 Власне <g/> , на межі герметичности й відкритости одній конкретній інтерпретації лежать такі поезії <g/> , як— </p><p> Ти тінь <g/> , ти притінь <g/> , смерк і довгий гуд <g/> , </p><p> і зелень бань <g/> , і золото горішнє <g/> , </p><p> мертвіше тліну <g/> .
doc#19 Але так чи так <g/> , « <g/> Козачий кістяк <g/> » і « <g/> Заповіт засланця <g/> » — це два полюси його громадської поезії <g/> , і між ними двома вона вся пролягає <g/> .
doc#28 Приглянувшися до поезії <g/> , помічаємо <g/> , що вона написана абстрактно-гіперболізованими образами <g/> , модними в тогочасній космічно-революційній « <g/> пролетарській <g/> » поезії <g/> , – і особливо виразно викривається її книжність кінцівкою <g/> : </p><p> Лунають гасла і темніють хмари <g/> , </p><p> І блискавиці осявають мапу <g/> , </p><p> Де <g/> , мов тавро <g/> , хтось випік чорні плями – </p><p> Версаль і Рур <g/> . </p>
doc#54 Коли бути тільки пропагандою <g/> , без поезії <g/> , — це не впливає на людські душі <g/> .
doc#56 Так само <g/> , як вони уникають — у поезії — поезії <g/> .
doc#99 ) </p><p> Читач сам оцінить майстерну плинність мови й ритмів <g/> , рідкісну в щойно другій збірці поезій <g/> .
doc#63 Перейду до поезії <g/> . </p>
doc#28 Мотиви спокою <g/> , тиші – часті в його поезіях <g/> .
doc#4 Логіка перестає діяти там <g/> , де говорить поезія <g/> . </p>
doc#47 Є і в « <g/> Тузі <g/> » зразки лаконізму й мужносте <g/> , що відзначали давніші поезії <g/> .
doc#68 <p> Прагнення бути й лишатися мужнім визначило навіть графічні особливості Стусових поезій <g/> .
doc#7 Я дозволяю собі тепер називати її не тільки віршем <g/> , а й поезією <g/> .
doc#68 — </p><p> де не твори виступають як дія творця <g/> , а творець само- твориться і як поет і як людина власною поезією <g/> .
doc#7 <p> Усе це зовсім не ставить собі метою й завданням проголошувати флюктуаціонізм головним напрямом сучасної української поезії <g/> .
doc#15 Як і ті <g/> , вони способом називання подають і характеризують ті окремі явища і факти <g/> , з яких у поета складається образ нічної туги ліричного героя поезії <g/> .
doc#47 З американців пощастило тільки Лонгфелло <g/> , з двома хрестоматійними поезіями <g/> .
doc#68 <p> Можна також згадати паралелізми деяких технічних засобів поезії <g/> .