Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : « <g/> Разом із тим <g/> , як проріджувалося листя у лісах кругом лісничівки <g/> , перед доктором відчинялися дальші виднокруги <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#11 Любо побачити <g/> , як хвалькувато — бубаїстичний тон переходив у нього ( <g/> і у вас <g/> ) і перейшов у — хай і далі в іронізмі — у ніжний <g/> , захоплений <g/> , закоханий <g/> , а надто в спогаді-нарисі — есеї про Мюнхен ( <g/> перед Італією і <g/> , мабуть <g/> , перед романом <g/> ) — друкованому в « <g/> Перевалі <g/> » <g/> , 1993 <g/> , 1 ( <g/> і скількома людьми читаному <g/> ?
doc#12 <p> 3. Після авторського пояснення перед початком прямої мови і після авторського пояснення <g/> , що містить у собі вказівку на продовження прямої мови <g/> , перед цим продовженням прямої мови <g/> , напр <g/> .
doc#81 Може викликати здивовання <g/> , що саме в Харкові <g/> , де діяв і писав Микола Хвильовий <g/> , що так злісно глузував з « <g/> Просвіт <g/> » <g/> , мовляв <g/> , перед Україною вибір — або Европа <g/> , або « <g/> Просвіта <g/> » <g/> , — в Харкові <g/> , де і традиція старої « <g/> Просвіти <g/> » не була сильною <g/> , постала організація під такою назвою <g/> .
doc#81 Прощай <g/> , Харкове <g/> , прощайте <g/> , ліжка й шафи <g/> , що стали нашими <g/> , можливо <g/> , перед моїм народженням — це їх привіз із Польщі на початку першої світової війни денщик Терентій <g/> , мій великий письмовий стіл <g/> , придбаний уже пізно <g/> , коли я дістав другу кімнату на Чорноглазівській <g/> , бо в старій на Римарській для нього не було місця <g/> .
doc#40 Шануючи заслуги його на полі вкраїнського письменства <g/> , а також виходячи з того <g/> , що нам потрібні тепер межи іншим і маніфестації <g/> , які б свідчили про існування наше <g/> , перед ширшою публічністю показували <g/> , що ми живемо <g/> , — ухвалила громада наша прийняти уділ в тому похороні депутацією й вінком на могилу покійного <g/> . </p>
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/>
doc#73 Одні сягають у літопис ( <g/> Аятуринська <g/> ) <g/> , інші до Святого Письма в його церковнослов'янському одязі ( <g/> Стефанович <g/> , Барка <g/> ) <g/> , треті до архаїчного фолкльору ( <g/> Лятуринська <g/> , Барка <g/> , Кравців <g/> , почасти Славутич <g/> ) <g/> , четверті — до новішого фолкльору ( <g/> Багряний <g/> , Веретенченко <g/> , Черінь <g/> ) <g/> , майже всіх вабить Шевченко <g/> , який справді зумів увібрати в свою поезію колосальну широчінь українських традиційно-поетичних джерел і дати їм нову <g/> , перед тим нечувану синтезу <g/> .
doc#25 Звичайно бо приймано за Потебнею ( <g/> найбільше популяризував цей погляд Соболевський у своїх “ <g/> Очерках по истории русского языка <g/> ” Київ 1884 <g/> ) <g/> , що всяке українське і повстало з дифтонгів <g/> , а саме <g/> : Ҍ що вимовлялося як дифтонг іе <g/> , втратило другу частину дифтонга <g/> , розвинувши першу <g/> ; е перед занепалим ь <g/> , подовжившися <g/> , теж перейшло в дифтонг іе і збіглося в своєму розвитку з Ҍ <g/> ; e перед занепалим ъ дало довге о <g/> , те саме сталося з о <g/> , перед занепалим ъ <g/> , ь <g/> ; цей довгий звук дифтонгізувався в уо <g/> , звідки через ряд дифтонгів ( <g/> типу уе <g/> , уи <g/> , уї <g/> ) досяг ступеня і <g/> , тоді як північні говірки затримали дифтонги або спростили їх в у <g/> , и ( <g/> це спрощення відбулося також і в деяких карпатських говірках <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Якого <g/> , до речі <g/> , я не знав інакше <g/> , як на обличчя <g/> , перед тим і ніколи не зустрічав і не знаю його долі потім <g/> . </p>
doc#57 Хай мені вибачать наші католицькі й православні священики <g/> , але мені спадають на думку в цих обставинах <g/> , перед цією церквою слова з гімну Мартіна Лютера <g/> : « <g/> Die feste Burg ist unser Gott <g/> » — Міцна твердиня — наш Господь <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , одначе <g/> , перед -е- <g/> , надто в прикметниках <g/> , можливі й порушення чергування <g/> , пор <g/> .
doc#81 П'ятківський взагалі на нашому курсі був орлом <g/> , перед ним <g/> , здавалося <g/> , відкривалася кар'єра шанованого літературного критика <g/> .
doc#40 Перед і р буває завжди паляталізоване <g/> , перед и <g/> , е — завжди тверде <g/> .
doc#81 Ваµнерова музична драма довга <g/> , і вистава починається пополудні <g/> , перед тим <g/> , як прийшов мій поїзд <g/> .
doc#81 Вперше в житті я був у радянського вельможі в кабінеті з портретами й важкими портьєрами <g/> , перед величезним писемним столом і м'якими глибокими фотелями <g/> , вперше я проходив через передпокій <g/> , де доступу до ректора пильнувала секретарка <g/> .
doc#81 Таким був і Павло Йосипович Петренко <g/> , якого я <g/> , правда <g/> , перед тим не знав <g/> , бо його заарештували й заслали перед початком моєї високошкільної кар'єри <g/> , але з такої самої українознавчо-літературної верстви інтеліµенції <g/> .
doc#12 <p> 3. Після приростків <g/> , що кінчаються на приголосний <g/> , перед наступним йотованим кореня ставиться апостроф <g/> , напр <g/> .
doc#12 : Шіллер <g/> , Тіроль <g/> , Корінт <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) після всіх приголосних <g/> , перед голосними і перед й <g/> , при чому чуже іа передаємо ія <g/> , чуже іе—іє <g/> , чуже іо—іо <g/> , чуже іи—ію ( <g/> але у власних назвах також іу <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#82 А абсолютна більшість — різною мірою і формою <g/> , одні в політиці <g/> , другі в економіці й шуканні прибугків <g/> , інші в культурі <g/> , усі в побуті ( <g/> хто встояв <g/> , приміром <g/> , перед місцевим телебаченням <g/> ?