Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 марксистська критика <g/> ? » <g/> ) <g/> ; масовізм ( <g/> Коряк — « <g/> наш " <g/> ужасний <g/> " масовик і апологет робітничої кляси
doc#31 нової формації — непман <g/> » <g/> , але це все той самий наш старий знайомий <g/> . Він таки — троглодит ( <g/> « <g/> Не
doc#37 , якби їх не вела провідна зірка цієї ідеї <g/> . </p><p> Наш світ був ілюзорний не тільки в цьому <g/> . Ми жили в
doc#38 . Рідня була <g/> . Отож небога <g/> … » з гімном « <g/> О світе наш незаходимий <g/> ! О ти <g/> , пречистая в женах <g/> !
doc#38 . Рідня була <g/> . Отож небога <g/> … » з гімном « <g/> О світе наш незаходимий <g/> ! О ти <g/> , пречистая в женах <g/> !
doc#40 його за ідіом <g/> . Але в багатьох інших мовах наш вираз має зовсім точні або приблизні
doc#40 поняття й далі існує <g/> . Куліш пише про писарів <g/> . У наш час колишніх писарів звичайно звуть секретарі
doc#40 тощо <g/> . У уривку з Косача надибуємо сломо воїн <g/> . У наш час це слово архаїчне <g/> , замість нього вживаємо
doc#40 , бо старі слова принизилися <g/> , здеґрадували <g/> . В наш час міщанин означає дуже часто не просто
doc#40 а справді це слово трапляється в Шевченка <g/> ; один наш заслужений професор оповідав авторові цього
doc#40 випадках буває більш-менш дослівний <g/> . Напр <g/> . <g/> , наш зворот мати місце 'відбуватися' становить
doc#40 , трах <g/> , тягти собі <g/> , скубти <g/> , ( <g/> пускати <g/> ) дим <g/> . </p><p> У наш час <g/> , коли грамотність загально поширилася <g/> ,
doc#40 нунк нас <g/> . </p><p> Роґамус <g/> , доміне Латине <g/> , </p><p> Нехай наш капут не загине <g/> , </p><p> Пермітте жить в землі своїй </p>
doc#40 забутих предків <g/> » М. Коцюбинського <g/> : « <g/> Нічьо <g/> . <g/> . <g/> . Наш Федір зробив си <g/> , таку файну фльояру та й як
doc#40 французький філософ XVIII ст <g/> . Д'Алямбер <g/> : « <g/> Наш досвід показує <g/> , що в нашій мові нема двох слів <g/> ,
doc#40 ) <g/> . Напр <g/> . <g/> , у романі Уласа Самчука <g/> , звідки взято наш перший приклад <g/> , оповідь ведеться від автора <g/> ,
doc#40 ознаку т. зв <g/> . непрямих питань <g/> . Тут наш правопис послідовніший від мови <g/> : правила
doc#40 : « <g/> I лиш одна ще тішить дух поета <g/> , одна відроджує наш строгий стиль <g/> , — ясна <g/> , дзвінка закінченість
doc#40 антиципаційним <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> То ввійшов не хто <g/> , як наш Ригорович <g/> . Мабуть <g/> , відсердився <g/> ? Ні <g/> , він не
doc#40 функцією <g/> . Це впадає в очі <g/> , коли ми зіставимо наш огляд відмінкових закінчень з попереднім