Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#34 загибіль сусіда чи близького <g/> , і не допомагає <g/> , коли вона навіть сама себе не рятує <g/> , коли вона навіть
doc#34 допомагає <g/> , коли вона навіть сама себе не рятує <g/> , коли вона навіть іде на службу ворогові ( <g/> Скакун <g/> ) <g/> , а
doc#45 и язык <g/> " <g/> , видавана п'ять разів до ери терору <g/> , — коли вона не була офіційно заборонена <g/> , але
doc#73 етап у розвитку нашої « <g/> етнографічної <g/> » прози <g/> , коли вона перестає бути етнографічною <g/> , а стає
doc#40 ролі бере початок <g/> , мабуть <g/> , від тих випадків <g/> , коли вона стоїть між підметом і присудком при
doc#40 , коли людині щось болить <g/> , вона вигукує ой <g/> ! <g/> , коли вона хоче відтворити враження від падіння <g/> ,
doc#15 від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> ,
doc#71 свідомо ґрунтовано на розмовній мові <g/> , навіть коли вони призначалися для релігійного вжитку (
doc#44 це не забирає заслуги Івана Дзюби <g/> , Івана Драча ( <g/> коли вони ще були живі люди <g/> ) <g/> , Василя Голобородька <g/> ,
doc#47 , кожне існує в собі <g/> , взаємоасоціяції між ними <g/> , коли вони є <g/> , йдуть не через конкретний пейзаж <g/> , а
doc#87 це означає <g/> , що коли поколінню розкриються очі <g/> , коли воно зможе бачити <g/> , коли його мислення перейде в
doc#41 , коли кохання не набирає своїх звичних форм <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер
doc#25 мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній
doc#47 його на інших творах Лятуринської того часу <g/> , а коли воно справдиться <g/> , кинути дещо інакший погляд і
doc#28 особливо охоче описує вечір <g/> , ту пору дня <g/> , коли все втрачає чіткість обрисів і форм <g/> , стає
doc#22 , її світогляд <g/> . </p><p> Уже на початку нашого сторіччя <g/> , коли все ще так мирно дрімало на поверхні людського
doc#84 затримання на попередньому етапі <g/> , коли вся суть була в тому <g/> , щоб відмежувати себе <g/> . І
doc#56 другої половини двадцятого сторіччя <g/> , коли всі мусять бути однаково добрі і всі всіх
doc#81 , по мене ніхто не приходив <g/> , а я знов з'являвся <g/> , коли відновлялися лекції <g/> . Але тепер навчання
doc#94 , коли для цього чогось у мові нема навіть слова <g/> ? Коли візантійщина опанувала мислення <g/> , задушивши в