Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Це відчуття знає кожний <g/> , хто писав <g/> .
doc#72 Кожний <g/> , хто пише <g/> , хоче <g/> , щоб його читали якомога найширші кола <g/> .
doc#89 Звичайно <g/> , кожний <g/> , хто пише українською мовою <g/> , яка є невід'ємним атрибутом українського народу <g/> , тим самим у кінцевому підсумку служить українському народові <g/> .
doc#72 У погодженні з гаслом про культуру національну тільки формою <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського минулого <g/> , змушували замовкнути або нищили <g/> .
doc#74 У погодженні з гаслом про культуру <g/> , національну тільки формою <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського минулого <g/> , змушували замовкнути або нищили <g/> .
doc#81 У безпосередньому контакті з кожним <g/> , хто приходив <g/> , була Зоя Олексіївна Сапіцька <g/> .
doc#81 Тож вони радо хапалися за кожного <g/> , хто пропонував свої послуги <g/> , хоч ті добровільці поняття не мали про українську ( <g/> та й російську <g/> ) технічну термінологію <g/> , ба й загальне знання української мови в багатьох із них не стояло <g/> , скажім <g/> , на рівні Рильського <g/> . </p>
doc#37 Правда <g/> , такі люди не впливали на практичну діяльність МУРу <g/> , але кожний <g/> , хто розумівся на літературі <g/> , міг запитати й питав <g/> , — чому <g/> , за які заслуги вони тут <g/> ?
doc#81 Це було прокляте місце <g/> , з якого зникав кожний <g/> , хто ставав на катедру <g/> .
doc#40 З цього погляду вона має бути корисна не тільки мовознавцеві <g/> , а кожному <g/> , хто стикається з мовою в своїй практиці <g/> : учителеві <g/> , журналістові <g/> , священикові <g/> , просто інтелігентній людині <g/> .
doc#38 Це надруковане на сторінках 264 і 265 творів Стріхи <g/> , і кожний <g/> , хто хоче читати <g/> , може це прочитати <g/> .
doc#37 Усі сходини були відкриті кожному <g/> , хто цікавився <g/> , що часом приводило до виступів не дуже високого рівня <g/> , але віжки проводу рідко виривалися з рук керівників об'єднання <g/> .
doc#54 <p> Первомайський пише про глибоку вразу <g/> , невигойну довіку <g/> , що лишила війна в душі кожного <g/> , хто через неї пройшов <g/> : </p><p> Старі бійці <g/> , здолавши довгу путь <g/> , </p><p> У боротьбі здобувши перемогу <g/> , </p><p> Не можемо ми звук отой забуть <g/> , </p><p> Що сповіща повітряну тривогу <g/> ; </p><p> Ще постав перед очима в нас </p><p> Завод розбитий <g/> , спалена хатина <g/> , </p><p> Підбита в берег хвилею дитина <g/> , </p><p> Якій в очах веселий вогник згас <g/> … </p>
doc#81 Зміст у них не індивідуальний <g/> , він у Радянській Україні був наперед відомий кожному <g/> , хто читає газети <g/> , а хто ж їх не читав <g/> ?
doc#72 Ще менше ймовірно було це за політики “ <g/> подвійного дна <g/> " <g/> , яка <g/> , з одного боку <g/> , вимагала та заохочувала вживати української мови <g/> , а з другого </p><p> — ставила під загрозу кожного <g/> , хто щиро захоплювався цим <g/> , та підривала розвиток української культури <g/> .
doc#74 Ще менше ймовірно було це за політики « <g/> подвійного дна <g/> » <g/> , яка <g/> , з одного боку <g/> , вимагала та заохочувала вживати української мови <g/> , а з другого - ставила під загрозу кожного <g/> , хто щиро захоплювався цим <g/> , та підривала розвиток української культури <g/> .
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#59 І його висловлювання там становлять собою пряме продовження його висловлювань на ці ж теми в Мюнхені <g/> , — хоч у пляні реального часу <g/> , звичайно <g/> , могло б бути тільки навпаки <g/> , бож ясно кожному <g/> , що події в П'янгороді датуються десь 1944 роком <g/> , а події в Мюнхені — 1945 або 1946. Божок <g/> , навпаки <g/> , так само легко переходить з вставного епізоду в рамковий <g/> . </p>
doc#31 — 1975. — 30 грудня <g/> ) <g/> , виступив з вимогою літератури <g/> , зрозумілої кожному <g/> , щоб була про комуни й трактори <g/> , а по дорозі зачепив Хвильового за його оповідання « <g/> Я <g/> » <g/> : « <g/> Хто його читатиме <g/> ?
doc#21 Практично <g/> , вони хотіли <g/> , кожна <g/> , щоб літературним “ <g/> комісаром <g/> ” була людина саме з даної партії <g/> .