Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 два ще культивовано <g/> : оду ( <g/> партії й режимові <g/> ) й донос <g/> . Критика зокрема перетворилася на
doc#37 табори Берхтесґадену <g/> , Мітенвальду <g/> , Фюссену <g/> ) й заходу ( <g/> Авґсбурґ <g/> , Ульм <g/> , дещо пізніше Штутгарт
doc#85 завжди існували ( <g/> і може <g/> , найбільше хвилювали <g/> ) й такі <g/> , які намагалися відтворити своїми
doc#69 підлітків до української історії\" <g/> ) й Кащенко <g/> , Андрій Чайківський і Опільський <g/> , але
doc#69 , не знала ( <g/> ярлик — паличка <g/> , чемодан — валізка <g/> ) <g/> , й варязьку ( <g/> ярус — поверх <g/> ) <g/> . Це все непомітні
doc#70 ( <g/> ярлик — замість наличка <g/> , чемодан — валізка <g/> ) <g/> , й варязьку ( <g/> ярус — замість поверх <g/> ) <g/> . Це все
doc#31 про українізацію згадували до 1937 р. <g/> ) <g/> , й почала шаліти нестримна й безоглядна
doc#89 ? </p><p> Застерігаємося <g/> : і « <g/> Запрошення на Цітеру <g/> » <g/> , й « <g/> Оповідання про переможців <g/> » не видаються нам
doc#27 муровати <g/> , то як то широко розведуть <g/> , що <g/> , бачся <g/> , й ладу там ніякого не знайдеш <g/> ; отже <g/> , дивись <g/> , вони
doc#66 собі <g/> , не загальник і вже напевне <g/> , — боронь Боже <g/> , й думати — не алегорія <g/> . Бо драматичні твори Лесі
doc#9 не охоплювало народних мас <g/> . З другого боку <g/> , й поміж інтелігенцією спілкування провадилося
doc#81 ім <g/> . Короленка <g/> , кажуть <g/> , в них влучила бомба <g/> , й вони згоріли <g/> . Пішов з димом мій Грушевський <g/> ,
doc#66 так <g/> . У Лесі Українки і він страждає <g/> , й бореться <g/> , й вагається <g/> , й переживає <g/> , як і Міріям <g/> , свою гірку
doc#40 звалив молодого курінного Михайла Бреуса <g/> , й зойкнуло його курінне товариство <g/> , бачивши <g/> , як
doc#96 в них нема національних меншин <g/> , нема <g/> , і не було <g/> , й не буде національного або расового питання <g/> .
doc#98 , бронштейнів-троцьких <g/> , ленінів і більше <g/> , й ще і ще <g/> . Несамовито важко було спромогтися на
doc#40 сонорні р <g/> , л <g/> , м <g/> , н <g/> , далі ближчі до голосних в <g/> , й <g/> , далі решта дзвінких і нарешті глухі
doc#40 , коли глухий стоїть перед дзвінким ( <g/> крім в <g/> , й і сонорних р <g/> , л <g/> , <g/> , м <g/> , н <g/> , — себто тих приголосних <g/> ,
doc#40 ( <g/> дідкаже <g/> ) <g/> , глухі перед дзвінкими <g/> , крім в <g/> , й і сонорних <g/> , набирають деякої дзвінкости (
doc#66 і він страждає <g/> , й бореться <g/> , й вагається <g/> , й переживає <g/> , як і Міріям <g/> , свою гірку самотність <g/> . </p>