This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | Шевченка на цю тему <g/> . Можна припустити <g/> , що поет | знає | <g/> , що твори його загалом стануть власністю |
doc#1 | , </p><p> Ходімо в хату спочивать <g/> … </p><p> Весела хата <g/> , щоб ти | знала | <g/> ! <g/> . <g/> . </p><p> І знову <g/> : </p><p> Поки огонь не захолонув <g/> , </p><p> Ходімо |
doc#1 | кожен <g/> . Проте весь його поетичний доробок <g/> , як ми | знаємо | <g/> , охоплює щонайменше якихось п'ятнадцять |
doc#2 | на ворога <g/> . А ворог тут кожний <g/> , хто не свій <g/> ; хто не | знає | гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p><p> Така людина печерних |
doc#2 | бути справді великим поетом і треба твердо | знати | <g/> , чого хочеш <g/> , щоб не нагородити пишними |
doc#2 | навіть вістка про смерть милого стає обрядом <g/> : </p><p> Я | знаю | певно <g/> : дня одного </p><p> прохожий по пустих дорогах </p> |
doc#2 | і запалювати без великих слів <g/> . Вона добре | знає | чар свого рожевого личка <g/> , всміхнених уст <g/> , |
doc#2 | , і яка для багатьох незбагненна й неосяжна <g/> ! </p><p> Не | знаю | <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , |
doc#4 | — чи плекати нове і незвичне <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я | знаю | <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : |
doc#4 | вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і | знаю | <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> . |
doc#4 | своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і | знаю | <g/> , що хочу сказати <g/> . Відкриваю карти <g/> : пишу про |
doc#4 | статті ( <g/> не обов'язковий <g/> , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — | знаю | свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження |
doc#4 | , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , | знаю | свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій |
doc#4 | . Звичайно <g/> , що таке роман <g/> , ніхто сьогодні не | знає | <g/> , визначень надавано термінові різних і багато |
doc#4 | » <g/> , а з другого <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> . Не | знаю | <g/> , чи перед Наталею Лівицькою-Холодною стояла |
doc#4 | . Про інші говорити тяжче через те <g/> , що ми не | знаємо | <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не сказано в ньому |
doc#4 | від спроб його змінити <g/> . Філемон і Бавкіда не | знають | ницости й зла світу <g/> , а що читач те знає <g/> , то за |
doc#4 | не знають ницости й зла світу <g/> , а що читач те | знає | <g/> , то за ідилією завжди стоїть зловісне |
doc#4 | цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти | знати | <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не може існувати |
doc#4 | може існувати поза мітом <g/> . Але про це не могли не | знати | пізніші люди пера й думки <g/> . Трагічно |