Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Бо тоді <g/> , в тридцяті роки <g/> , знати про минуле й про почуття й погляди інших стало просто небезпечним <g/> , бо кожного разу воно могло бути повернене проти знайомого або — якщо дана особа відмовлялася давати свідчення про іншого — для неї <g/> .
doc#94 Самодержці нові <g/> , починаючи від 1917 року <g/> , знали — і тільки вони — і здійснювали волю Народу <g/> .
doc#81 Тоді я не знав її минулого <g/> , не міг я <g/> , певна річ <g/> , знати її майбутнього <g/> .
doc#19 Сучасний читач виховується на Руданському <g/> , Свидницькому <g/> , знає Манжуру <g/> , але про Мову не чув нічого або <g/> , в кращому випадку <g/> , знає тільки один його вірш <g/> , що став хрестоматійним <g/> , — « <g/> Козачий кістяк <g/> » <g/> .
doc#81 Я запросив до співпраці Цебенка — він був на шість років старший від мене і <g/> , сам постать другорядна й сірувата <g/> , знав багатьох мовознавців <g/> , які на час мого виходу на сцену були вже знищені й лишили тільки імена в моїй пам'яті <g/> .
doc#12 : “ <g/> Певна річ <g/> , вже добре й те <g/> , що я коня дістав“ ( <g/> Франко <g/> ) <g/> ; „Ідуть дівчата в поле жати <g/> , та <g/> , знай <g/> , співають ідучи“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p>
doc#4 ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій намір і плян <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#88 Звинувачення було кумедне <g/> : кожен <g/> , хто вчив філологію <g/> , знає <g/> , що ці дифтонги справді іншого походження <g/> , і кожна нормальна людина ясно бачить <g/> , що у такому твердженні немає ані крихти українського націоналізму <g/> .
doc#81 Це ж Пушкін <g/> , який ненавидів царат <g/> , знав <g/> , що революція в Росії принесе ще гірші наслідки і писав про неї <g/> : </p><p> Настанет год <g/> , России черный год <g/> , </p><p> Царей корона упадет <g/> . </p>
doc#97 повинен був показувати <g/> . Бо ж він писав біографію <g/> . </p><p> Але ми <g/> , читачі <g/> , знаємо <g/> . За поверхнею Шевченкового твору присутні звичайно інші шари й прошарки <g/> . Біографічний <g/> . Політичний
doc#40 Вони вживаються досить часто <g/> , але з обмеженою групою інфінітивів <g/> : чути <g/> , знати <g/> , рідше — видати <g/> , звати <g/> , дякувати <g/> , напр <g/> .
doc#27 <p> Куліш добре <g/> , аж надто добре <g/> , на ґрунті українському і на власній шкурі <g/> , знав гонителів і нищителів українського слова <g/> , від Валуева до Победоносцева <g/> ; не міг він <g/> , звичайно <g/> , знати їхніх переємників від Сталіна до Брежнєва <g/> , від Постишева до Щербицького <g/> , хоч міг легко передбачити <g/> , що Валуєв матиме своїх наступників <g/> .
doc#26 ) Російське слово потрібне Шевченкові <g/> , щоб сказати <g/> , як він бачить функцію передмов у російських книжках <g/> : « <g/> щоб <g/> , знаєте <g/> , не було кривди <g/> , не було і правди <g/> , а так <g/> , як всі предисловія компонуються <g/> » ( <g/> підкреслив скрізь я. — Ю. Ш. <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 Особливо впливовими були погляди Павля <g/> , який з речень <g/> , де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> , знав тільки афективні Вогонь <g/> !
doc#44 Хто знає історію <g/> , знає <g/> , що ґрунт український творить такі відродини регулярно і що зерна проростають регулярно під покровом нічної темряви <g/> .
doc#53 <p> Знаємо <g/> , що Потебня читав « <g/> Основу <g/> » <g/> , напевне <g/> , читав він і ЖМНП <g/> .
doc#35 Знає <g/> , але меча вже цурається і зрікається <g/> . </p>
doc#81 Знаю тільки один випадок <g/> , коли студент пробував зберегти листовний зв'язок — Микола Білобабченко з його дитячою жвавістю реакцій <g/> , з його теплою одвертістю всім проявам життя <g/> , потрапивши до школи НКВД для прикордонників <g/> , спробував написати до мене <g/> , прислав своє фото в уніформі <g/> , в кашкеті з п'ятикутньою зіркою <g/> .