Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Інакше кажучи <g/> , ці думки можна віднести до взаємодії діялектів і мов при утворюванні літературних мов <g/> .
doc#9 а то и того реже в неодушевленных <g/> » ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , хоч <g/> , відповідно до його високої оцінки південних говірок <g/> , ця форма означає <g/> , на його думку <g/> , « <g/> умягчение грубости наречия <g/> » <g/> ; </p><p> б. Нестягнені прикметники <g/> : гарная — гарнеі — гарный ( <g/> 10 <g/> ) <g/> ; </p><p> в. Наз <g/> .
doc#9 Н. Янко-Триницька висловила думку <g/> , що « <g/> варіябельність усіх елементів мови <g/> , що так різноманітно виявляється в мові Котляревського <g/> , є неминуча на перших етапах розвитку всякої літературної мови <g/> »lxxxiv <g/> .
doc#9 На його думку <g/> , « <g/> діялектна батьківщина Шевченкова займала місце хоч і не на території північно-українського наріччя <g/> , але все ж доволі близьке до перехідних на північній основі говірок <g/> »xcvi <g/> .
doc#10 Поскільки в рукописі переважають білоруські риси <g/> , але є і послідовно додержані деякі російські риси <g/> , Ганцов висуває думку <g/> , що рукопис був написаний або в Пскові або в Смоленську <g/> , себто на білорусько-російській межі <g/> .
doc#10 Ганцов різко критикує думку П. Бузука про те <g/> , що “ <g/> єдиний спочатку правкраїнський нарід розділився пізніше на кілька племен <g/> ” <g/> , іронічно питаючи <g/> , звідки Бузук знає <g/> , що був колись єдиний праукраїнський народ ( <g/> 6,261 <g/> ) <g/> .
doc#10 Північний тип говірок <g/> , на думку Ганцова <g/> , найкраще зберігся на Чернігівщині <g/> , бо сюди майже не продирався південний вплив ( <g/> 5 <g/> , 106 <g/> ) <g/> .
doc#10 Ганцов висловлює як припущення думку про те <g/> , що основу південно-східніх говірок творила південна частина південнозахідньої групи ( <g/> 5 <g/> , 122 <g/> ) <g/> .
doc#10 Все таки варте заходу повизбирувати ці зернятка <g/> , щоб яскравіше уявити собі <g/> , куди прямувала думка Ганцова <g/> .
doc#10 Ця думка хибна <g/> .
doc#10 лишилися в Ганцова нерозвинені <g/> ) <g/> , теж показує <g/> , що думка дослідника прямувала до схоплення мови не як суми фактів <g/> , а як системи — хоч нерідко він забуває про це і піддається спокусі традиційного механічного перелічування окремих рис говірок ( <g/> напр <g/> .
doc#10 Ганцов пише <g/> , що їм “ <g/> можна закидати хибність їх методу <g/> , через те вони й не довели своєї думки <g/> , але не довести чогось не значить довести протилежне <g/> ” ( <g/> 6 <g/> , 256 <g/> ) <g/> .
doc#10 Шахматов був про свого учня високої думки і говорив про це Ф. Вовкові <g/> , що переказував це Чикаленкові <g/> . </p>
doc#10 Ганцов відкидає цю думку <g/> , бо в південно-російських говірках це явище зв'язане з яканням і поруч з віспа є вясне і т. п. <g/> , чого зовсім нема в українських говірках <g/> .
doc#10 Інтелігенція бо “ <g/> повинна вчитися від народу висловлювати його думками <g/> , його психологією мови наукові правди <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 8 <g/> ) <g/> .
doc#10 Останнє вона визнає за нехарактеристичне для української мови в реченнях на -но <g/> , -то <g/> , але не через особливий дух української мови <g/> , а через активний <g/> , а не пасивний <g/> , на її думку <g/> , характер цього типу речень ( <g/> 24 <g/> , 23 <g/> ) <g/> .
doc#10 Одначе <g/> , здається <g/> , що така думка позбавлена підстав <g/> .
doc#10 Одначе і з цих недобудованих решток можна вгадати <g/> , куди йшла творча думка <g/> , хоч годі передбачити деталі замислу <g/> . </p>
doc#10 <p> Таким чином <g/> , Курило оборонила свою ( <g/> й Ганцова <g/> ) думку про принципово відмінний характер розвитку о <g/> , е <g/> , в нових закритих складах у північних і в південних українських говірках <g/> , а тим самим і тезу про первісно-відмінний характер їх акцентологічної системи <g/> , тим самим — про їх первісну відрубність і пізніше злиття <g/> .
doc#10 Тим самим відпадає думка про праслов'янські варіанти <g/> , і Курило вважає <g/> , що форми з а <g/> , зв'язані з Литовською державою <g/> , треба розглядати як окремі білорусизми або північноукраїнізми <g/> . </p>