Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 Тут у новому світлі постають імена Шевченка і Гоголя - і в них шукає опертя сучасність <g/> ; </p><p> б <g/> ) від намагання схопити позаіндивідуальне <g/> , вічне <g/> , раціональне до бажання вилити свою душу <g/> , виговорити свої болі <g/> , прокричати свої зойки <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) відмінювання дієслів у теперішньому часі </p><p> За характером відмінювання в теперішньому часі дієслова звичайно поділяють на три дієвідміни <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) відприкметникові прислівники </p><p> Прислівники творяться звичайно від прикметника одним із двох способів <g/> : один спосіб полягає в тому <g/> , що до основи прикметника додається словотворчий формант -о або -е <g/> , напр <g/> .
doc#72 В листопаді того самого 1920 р. на П'ятій конференції КП ( <g/> б <g/> ) У емісар ЦК РКП ( <g/> б <g/> ) Г. Зінов'єв так пояснює політику українізації <g/> : </p><p> У чому суть національної політики на Україні <g/> ?
doc#72 виступ Хрущова на XIV з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) два роки тому <g/> : “ <g/> Український народ <g/>
doc#31 Коли <g/> , в листопаді 1926 р. <g/> , 15 конференція ВКП ( <g/> б <g/> ) проголосила курс на форсовану індустріялізацію країни <g/> , а в грудні 1927 р. 15 з'їзд ВКП ( <g/> б <g/> ) додав до цього гасло колективізації селянства <g/> , обидві керовані з Москви і в інтересах Москви <g/> , суперечність між цими централізаційними заходами <g/> , що мали змінити все життя країни <g/> , і гаслом українізації стала виразною для кожної людини <g/> , здібної мислити <g/> .
doc#31 Постановою ЦК ВКГІ ( <g/> б <g/> ) з 23 квітня 1932 р. всі письменники були загнані в ролі кріпаків держави <g/> , урядовців від офіційної ідеології <g/> , до однієї « <g/> спілки письменників <g/> » <g/> , де « <g/> товаришами <g/> » Хвильового були ниці Микитенки й Кириленки <g/> .
doc#72 <p> 59 Постановою ЦК РКП ( <g/> б <g/> ) з 23 квітня 1932 р. всі добровільні літературні організації розпущено <g/> , а письменників зведено на становище державних урядовців під орудою централізованої Спілки письменників <g/> . </p>
doc#40 На означення години й хвилини зберігся прийменник о ( <g/> б <g/> ) з місцевим відмінком ( <g/> напр <g/> .
doc#89 І тому не випадково <g/> , що Росія й « <g/> ущасливлені <g/> » нею народи так урочисто святкували століття з дня смерти того <g/> , від кого йде пряма лінія до статті Леніна « <g/> Партійна організація і партійна література <g/> » і до постанови ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) з приводу журналів « <g/> Звезда <g/> » і « <g/> Ленинград <g/> » <g/> . </p>
doc#40 При розвиненості видів дієслова відтінки суто часових взаємин між різними діями взагалі не мають істотного значення <g/> ; </p><p> б <g/> ) Зате передминулий час набрав значення дії <g/> , перешко- дженої в своєму розвитку іншою дією ( <g/> »анульований результат <g/> » за С. Карцевським <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 1880. </p><p> СЛОВО В РЕЧЕННІ </p><p> ( <g/> ЧАСТИНИ МОВИ <g/> ) </p><p> ІМЕННИК </p><p> § 33. ВЛАСТИВОСТІ ІМЕННИКА </p><p> З-поміж інших частин мови <g/> , що є в українській мові <g/> , іменник відрізняється сукупністю таких ознак <g/> : а <g/> ) значенням предметовости <g/> , б <g/> ) здатністю відмінятися в відмінках і в <g/> ) здатністю керувати і бути керованим <g/> . </p>
doc#72 Київ 1937. </p><p> Короленко В. Г. Собрание сочинений в десяти томах <g/> , 8. Москва 1955. Косиор С. Итоги ноябрьского пленума ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) и задачи культурного строительства на Украине <g/> .
doc#74 Итоги ноябрьского пленума ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) й задачи культурного строительства на Украине <g/> .
doc#31 1930 р. шістнадцятий з'їзд ВКП ( <g/> б <g/> ) кинув гасло нещадного визиску робітника <g/> , що називався соціялістичне змагання <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на г <g/> , ґ <g/> , ж <g/> , з <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо з <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли перша основа іменникова і кінчається на шелесний звук або на інший твердий приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 : піддати <g/> , оббити <g/> , роззброїти <g/> ; </p><p> б <g/> ) кореня й закінчення <g/> , напр <g/> .
doc#40 : смачний <g/> , гучний ( <g/> але заміжня <g/> ) <g/> ; </p><p> б <g/> ) М'яку основу мають усі прикметники на -шній <g/> , утворені від прислівників <g/> , напр <g/> .
doc#10 217—220. </p><p> 8. Програма для збірання етнографічних матеріалів <g/> , І. Початки мови <g/> : а <g/> ) жести <g/> , б <g/> ) міміка <g/> , в <g/> ) природні та перекличні ( <g/> ономатопоетичні <g/> ) вигуки <g/> , г <g/> ) дитяча мова <g/> .