Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой — їхнє я. Відмінність Петренка — передусім у живих зв'язках з фолкльором <g/> , але ці зв'язки не були зовсім чужі ані Козлову <g/> , ані Бенедіктову13. </p><p> Романтика загальників не почалася одначе ні Козловим <g/> , ні Бенедіктовим <g/> .
doc#24 діялектична і сповнена історизму <g/> , а водночас по-своєму телеологічна <g/> , — бо вона не відкидає ідеї закономірности в історичному розвитку <g/> : згадаймо характеристику історичного циклу в « <g/> Найменням -— Жінка <g/> » <g/> , даного в образах річного круговороту природи <g/> : дике свавілля орд восени <g/> , задубілість зимового сну — і розквіт культури весняною яблуневою заметіллю — і пора зрілости <g/> , коли життя « <g/> складає до сонця многострунну хвалу <g/> » і вистигають плоди і нові орди розкошланих бранок <g/> , шалапуття й тривоги — і далі новий цикл ( <g/> згадаймо ідею циклічносте в Тичини — « <g/> В космічній оркестрі <g/> » <g/> ) — яка б не була ця філософія « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , але вона підкупає тим <g/> , як широко захоплює вона життя <g/> , як жадібно всотує всі звуки й барви довкілля <g/> , як не цурається найбільших протиріч <g/> , як усюди й скрізь прокладає шлях ЛЮДИНІ <g/> . </p>
doc#24 11. Наказ — і розподілимо їх на <g/> : а <g/> ) розділи <g/> , де переважає абстракція і реально-побутових героїв нема або майже нема <g/> ; б <g/> ) розділи побутово віднесені і з конкретними наскрізними героями-людьми <g/> ; і в <g/> ) розділи <g/> , де попередні дві засади виразно змішані <g/> , — то композиційний рух можна вкласти в таку схему <g/> : </p><p> При цьому можна ще спостерегти <g/> , що тільки в розділах ряду « <g/> б <g/> » основним структурним принципом композиції є розвиток у часі <g/> , тоді як у рядках « <g/> а <g/> » і « <g/> в <g/> » рух відбувається або переважно в просторі ( <g/> 2 <g/> , 4 <g/> , б <g/> , 9 <g/> ) <g/> , або в площині переважно чисто мисленній ( <g/> 1 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#24 Любченко не подав списка дійових осіб у « <g/> Вертепі <g/> » <g/> , але коли б він вирішив його подати <g/> , то напевне він починався б так <g/> : Мій неспокій — Степ — Рух міста — Моя країна — Творча снага України <g/> .
doc#25 Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , і <g/> , отже <g/> , вся споруда вимагала б солідної перебудови <g/> , яка ніколи автором не була виконана <g/> .
doc#25 Та ми б зійшли з історичного погляду <g/> , якби ставили до Михальчука <g/> , особливо до 1905 року <g/> , приміром <g/> , вимогу державництва <g/> .
doc#25 Не підлягає жадному сумніву <g/> , що якби ця інтеліґенція як самостійне ціле склалася на самій польській <g/> , чисто мазурській національній основі <g/> , вона мала б цілком інші риси характеру й темпераменту <g/> , мала б зовсім інакшу фізіономію і <g/> , ймовірно <g/> , іншу історію <g/> ” <g/> . </p>
doc#25 Але мені невідомі інші позитивні матеріяли <g/> , що стверджували б цю зміну <g/> , тож питання це для тих років треба лишити відкритим <g/> . </p>
doc#26 Вона починалася словами <g/> : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> .
doc#27 Свідчення про це в його листах численні <g/> : « <g/> Коли б тільки вийшло по-моєму <g/> , зробив би я так <g/> , що й німі в мене б заговорили <g/> ; давав би я тільки зерно на посів <g/> , а орали б <g/> , сіяли <g/> , жали й молотили б у мене люде <g/> , і було б у мене в засіках завсегда повно <g/> » ( <g/> до Тарновського <g/> , 1856 <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться зробити ще одне застереження <g/> : найдоцільніше було б подати перші 5 статтів у тому порядку <g/> , в якому вище перелічені імена поетів <g/> , членів п'ятірки <g/> .
doc#28 Шукати тут одного логічного змісту було б такою ж недоречністю <g/> , як та <g/> , що її виявив на початку XX сторіччя якийсь петербурзький добродій <g/> , що <g/> , не розумівши символістичної поезії Ол <g/> .
doc#28 <p> Такий основний комплекс настроїв лірики Зерова <g/> , але хибно було б усе звести тільки до нього <g/> .
doc#28 Це є загальники неоклясицистичного світогляду <g/> , що його можна було б назвати естетичним раціоналізмом <g/> .
doc#29 Меєрхольд проповідував тоді театр <g/> , зредукований до найпростіших складників <g/> , тепер ми могли б назвати це <g/> , за італійським пізнішим терміном <g/> , arte povera — бідне мистецтво <g/> .
doc#31 Адресатів було досхочу <g/> , -енками аж роїлося <g/> , але проти них не можна було виступати <g/> , та й не було трибуни <g/> , де можна було б памфлети друкувати <g/> .
doc#31 Було б даремним шукати точного визначення цього поняття <g/> .
doc#31 безвідповідальністю <g/> » і вдавано вболівав <g/> , що все це можна було б « <g/> далеко простіше <g/> , спокійніше сказати <g/> » <g/> .
doc#31 Було б це щось на зразок <g/> : Яковенко — примітив <g/> , стаття його не варта уваги <g/> , якби не те <g/> , що таких примітивів багато <g/> , і тому доводиться доказувати прості істини <g/> .
doc#32 <p> Практичний <g/> , цілеспрямований і дієвий <g/> , Кубійович у НТШ поставив майже все на карту практично потрібних і економічно доцільних проектів <g/> , що приносили б гроші <g/> , а не розтринькували б їх — гандбух ( <g/> підручна книга <g/> ) України <g/> , а потім Енциклопедія України <g/> , проекти грошово рентабельні <g/> , але не розвідкового <g/> , а компілятивного характеру <g/> .