Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Ірин — це тільки виконна сила <g/> , урядовець <g/> , бюрократ революції <g/> …
doc#59 <p> Так що ж <g/> , має рацію Вадим Васильович <g/> , кажучи <g/> : « <g/> Ірин — це назагал мірнота <g/> .
doc#59 І зрештою висновок <g/> : « <g/> Ірин — це міт <g/> , Ірина нема й не було <g/> » <g/> ?
doc#96 Тому <g/> , може <g/> , найкращий мистецький музей Ісландії — це заповідники її водоспадів <g/> , гейзерів і лавових формацій <g/> .
doc#14 Бо коли вірити поетові <g/> , що вічність це хвилина і хвилина — це вічність <g/> , то будьмо послідовні і скажім за нього <g/> , але вірмо <g/> , що з ним <g/> , і те <g/> , що людина — це історія <g/> , а історія — це людина <g/> , а можна б піти й ще далі <g/> , і сказати <g/> , що взагалі нема Історії з великої літери <g/> , що відкривається тільки полководцям душ чи строф <g/> .
doc#30 <p> У моїй особистій історії — це правда <g/> , що я чіпався інколи Донцова <g/> , але було б украй сумно <g/> , якщо моя роля була ВИКРИТИ Донцова <g/> .
doc#91 Але постання кожної такої книжки і сприйняття її — це бій <g/> , змагання <g/> , боротьба <g/> .
doc#30 Курд унд ґут2 — це дім вже без ЛУ <g/> .
doc#72 І впертий ворог усього галицького в мові Нечуй-Левицький змушений <g/> , хоч і в іншому тоні <g/> , визнати те саме <g/> : “ <g/> Видавництва київських “ <g/> Записок <g/> ” [ <g/> Наукового товариства <g/> ] ” <g/> , “ <g/> Села <g/> ” <g/> , “ <g/> Засіва <g/> ” <g/> , “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” — це щось схоже на галицькі мовні школи <g/> , заведяні на Україні для навчіння книжньої галицької мови <g/> , стиля й правопису <g/> ” ( <g/> 1912 <g/> , 35 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 І його стаття “ <g/> К южнорусской диалектологии <g/> ” — це <g/> , власне <g/> , схований під цією скромною назвою цілий конспективний нарис історії звукового розвитку української мови в зв'язку з даними діялектології і в світлі їх <g/> . </p>
doc#12 : „Родина — це цемент людей“ ( <g/> Винниченко <g/> ) <g/> . </p>
doc#4 — </p><p> це те <g/> , що бачить око <g/> , це дійсність будня <g/> .
doc#10 Тож не диво <g/> , що найбільше відповідає ідеалові Курило мова прози П.Куліша ( <g/> але не його поезії <g/> , з її синтезою української народної основи з церковнослов'янськими елементами <g/> ) <g/> ; як вона сама подає <g/> , “ <g/> це — найбагатші <g/> , найкращі зразки українського слова <g/> , що досі не мають рівних собі в українській прозовій літературі <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 138 <g/> ) <g/> .
doc#10 Дуже різкі виступи Смаль-Стоцького <g/> , що закидав Ганцову неспроможність “ <g/> вимотатися із зачарованого кружка теоретичних міркувань своїх попередників <g/> ” <g/> , вважаючи <g/> , що “ <g/> це вина школи <g/> , особливо школи Шахматова <g/> , з якої Ганцов вийшов <g/> ”19 <g/> ) <g/> , і заперечував не тільки генетичні концепції Ганцова <g/> , а навіть наявність поліфтонгів в українських говірках20 <g/> ) <g/> , в дійсності були фальшивою дискусією <g/> .
doc#6 Коли в ілюстрації до вірша 27,45 Матвія обличчя Христа ще носить сліди звичайної в канадських картинах Курилика “ <g/> сумарної <g/> ” характеристики <g/> , в ілюстрації до вірша 27,50 стався вже цілковитий відхід від такої сумарности <g/> , ніби це малював інший мистець ( <g/> у виданні “ <g/> Страстей <g/> ” це сс <g/> .
doc#89 це дуже потрібно — утверджувати <g/> …
doc#40 це тільки кімнати чотири стіни <g/> » ( <g/> Плужн <g/> .